Слідом за проведенням в місті Бердичеві днів польської, російської, і інших якихось незрозумілих культур, одним з місцевих жителів було прийнято рішення провести для себе день японської культури.
Але, виявилося, що суші з напівживих Гнілоп’ятівських карасів їстівними не виходять, а підігрітий самогон – ну ніяк не тягне на саке.
Тому Бердичівський самурай після рясного вживання місцевої вогненною води образився на несправедливу долю, яка закинула його на вулицю КІМу простого українського містечка замість квітучої сакури Країни Вранішнього Сонця.
І вирішив завершити життєвий шлях, зробивши собі харакірі, яке колись бачив у кіно.
Але, бідолаха не врахував, що такий складний обряд самогубства здійснюється гострим японським ножем, а не його китайським замінником.
У результаті замість красивого й ефектного відходу з життя чоловік отримав лише проникаюче поранення живота, з яким його і госпіталізували лікарі, що приїхали на виклик.
І тепер місцевий самурай буде розповідати про культуру Японії своїм товаришам по лікарняній палаті. Аж до самого свого одужання.