Сергій Рижук святкує 60-річчя.

А головна у нас біда –
молодь розбіглась по “столицям”...
Будем кредити надавать,
щоб будувались - “по станицям”...

Затишне буде в них житло -
складемо вправно і швиденько.
Фазенди скрізь в нас зацвітуть
і дітки зявляться гарненькі.

Місця там всі – як у Раю,
гриби і риба, різні пташки...
Купайсь, рибаль і загорай...
без панталонів і рубашки...

Дадуть тобі дробовика
від вовка вівців захищати.
Може й “по вахті” земляка
наша Земля буде кохати!

Хати збудуєм вівчарям
і охоронцям всеї птиці...
захоче молодь гулять там,
не бідувать в якійсь “столиці”...

Як розведемо там “товар”...,
корів, свиней, коней у полі.
Буде в нас їжа на столі,
мішки з зерном будуть в стодолі.

Від добрив, живності й корів
на північ поповзуть станиці.
І лиш хіба що на футбол...
поїде в гості до Столиці.

Вся зацвіте у нас земля
і будуть добрі урожаї.
Ми не поїдем за “бугор”...,
будем кохатись в ріднім краї.

Скрізь розлетілись по світах
наші бідові українці...
пора підтримати своїх,
а не вирощувать для... німців...
Володимир Дружний.




Посадки там їм залісить,
сосни, ялиці і берізки.
Їсть гарна ця тварина все,
аж до... карельської берези.

Як суховій буде кругом,
вони сховаються у лісі.
Майбутні ферми. як наш дах,
покриєм шифером, не в стрісі.

Полісся всеж щедре у нас,
розведем ми овець і птицю.
Їм в Закарпатті хазяї
дають чатину від ялиці.

Гуцул все меле на крупу
і добавляє чуть зерниці.
Мішає з хвоєю в соку
і має шерсть, і мясо, й птицю.

Їдять чатину вівці й всі...,
сорняк з зерном подробим трохи.
Вони їдять й будяк... підряд,
і конюшину із горохом.

Від обїздної до сябрів,
ускрізь у нас поля гуляють,
Пора вирощувать овець,
хай й барани... пісні співають...

І буде шерсть у нас своя,
і мясо барана і птиці.
Повернуться всі до життя
землі Поліської столиці.

Візьмемо знов наш хміль в полон,
і навіть персик ми посадим.
І кукурузу, ріпак й льон...
випуск дизпалива наладим