Дві групи учених прийшли до протилежних висновків щодо природи співу у мишей - як з'ясувалося не так давно, ці гризуни постійно видають звуки в ультразвуковому діапазоні.
Миші - як дорослі, так і дитинчата - активно використовують звуки, не чутні людському вуху, для спілкування один з одним. Вивчення цих звуків показало, що вони багато в чому нагадують людський спів. В даний час у фахівців немає єдиної точки зору щодо природи мишачого "співу". Частина вчених вважають, що гризуни навчаються правильно видавати звуки у старших тварин, а інші дослідники впевнені, що ця здатність є спадковою.
Перша група дослідників працювала з однією лінією мишей. Вчені записували звуки які видаються гризунами і потім аналізували отримані дані. Автори з'ясували, що з віком "спів" мишей стає більш складним, і зробили висновок, що тварини вдосконалюють свої вміння, навчаючись у старших.
Другий колектив учених досліджував дві лінії мишей, які видають різні звуки через генетичні мутації. Фахівці підкладали мишенят з однієї лінії батькам з іншої лінії, а після того, як тварини виростали, автори записували і аналізували їх "спів". Контрольні мишенята виховувалися власними батьками. Вчені визначили, що мишенята з різних ліній видають звуки, характерні для конкретної лінії, незалежно від того, які миші їх виховували. Автори прийшли до висновку, що визначальним чинником для вироблення характерного "співу" є генетика.
Дослідники також прокоментували роботи один одного. Вчені з першої групи помітили, що експериментів, проведених їхніми колегами, недостатньо для того, щоб виключати важливість навчання у розвитку вміння "співати". Представник другої групи, у свою чергу, заявив, що ускладнення видаються звуків з віком не можна однозначно пов'язати з навчанням. Цей процес може пояснюватися і генетичними причинами.
За матеріалами mignews.com.ua
|
