Нещодавно минув рік, відколи українська банківська система разом з усіма вкладниками та позичальниками увійшла в зовсім інший, до того часу незвичний і зовсім некомфортний період існування. Саме в жовтні минулого року було введено тимчасову адміністрацію в одному з найбільших українських банків – «Промінвестбанку». Наступним кроком стала заборона на дострокове зняття банківських вкладів. І вже впродовж року фінансову систему лихоманить. А разом з нею – ледь не все населення держави. Хтось не може забрати власні гроші з депозиту, хтось – повернути банківську позику. За час відносної стабільності українці досить швидко навчилися жити в кредит. А сьогодні настає розплата – і для позичальників, і для самих банків. В яких кольорах бачить ситуацію і перспективу керівник регіонального представництва одного з найбільших банків України? З цієї теми почалась наша розмова з директором Житомирського Регіонального Управління «ПриватБанку» Павлом Макарєєвим (на фото).
- Павле Юрійовичу, наскільки погіршилась ситуація із поверненням кредитів?
- Одразу зауважу, що певні факти погіршення фінансового становища у наших позичальників є, і це правда. Проте, ми теж робимо серйозні кроки їм назустріч. Якщо позичальник сам прийшов до банку, повідомив нас про проблеми, які у нього виникли, надав документи, що підтверджують зменшення його доходів, ми відносно нього приймаємо індивідуальне рішення. Але для цього потрібен діалог, зацікавленість у позитивному рішенні обох сторін. Так, загальна ситуація дуже непроста, але ми завжди можемо знайти індивідуальний підхід і рішення в кожній конкретній ситуації. Можливо, це рішення і не буде ідеальним для позичальника. Хочу наголосити, банк – це не ломбард, і нам насправді нецікаво позабирати телевізори, холодильники, мобільні телефони, автівки та квартири, придбані в кредит. Нам потрібно повернути кредити, під які ми залучали кошти. До речі, в тому числі, і тридцяти п’яти тисяч співробітників «ПриватБанку» які не зважаючи на скрутний час роблять це відповідально. Адже існує чітка схема роботи банківської установи – для того, аби видати кредит, банк залучає ресурси. Без депозитів немає кредитів. Кредитування комерційними банками реального сектора економіки (підприємств, виробників, невеличких виробничих фірм та навіть підприємців, які щось виготовляють чи надають послуги). Фірма, взявши кредит в банку, буде думати, як ці гроші краще використати за призначенням, щоб і в прибутку бути, і відсоток за кредитом вчасно віддати. Будуть наймані нові працівники для збільшення об’ємів виробництва. А це вже нові робочі місця, вчасна зарплатня, відрахування до всіх державних бюджетних фондів, в тому числі і до Пенсійного фонду України. Все це в кінцевому випадку збільшить добробут кожного пересічного громадянина.
А стосовно нинішньої ситуації з поверненням кредитів... Розповім вам одну історію. У 2008 році один мій родич придбав в кредит автомобіль. Обслуговував кредит впродовж року, а потім йому це стало складно робити, втратив стабільну роботу. Він зі мною радився, і я його переконував, що потрібно докладати всіх зусиль, аби продовжувати обслуговування цієї позики. Адже ситуація обов’язково зміниться, криза ж не назавжди і так далі. І ось зовсім недавно я дізнався, що позичальник цей передав автівку банку. Сам привіз, надав довіреність. Співробітники банку автомобіль оцінили і виставили на аукціон. Принагідно, запрошую всіх відвідати Інтернет-портал -planetavto.com.ua, де ви можете вибрати собі автомобіль практично на будь-який смак і гаманець. А автомобіль нашого клієнта на аукціоні був проданий на 10 тисяч гривень дорожче, ніж оцінений. В результаті, по кредиту залишився залишок, пов’язаний із знеціненням кредиту, бо він був взятий у валюті. Позичальник написав заяву з проханням розділити суму залишку (2 800 доларів) на строк кредитування, який залишився. І йому зробили відповідні розрахунки. Вийшло чи то 45, чи то 48 доларів, які він буде сплачувати щомісяця впродовж п’яти років. За актив, якого в нього вже немає. І я скажу, що це мудре рішення. Знаєте, чому? За п’ять років автомобіль буде вже зовсім в іншому стані, і людина тверезо зважила ризики і власні можливості на найближчі п’ять років.
- І у нього залишилась гарна кредитна історія…
- Безперечно, і він зможе купити собі нову автівку, він уникнув подвійної відсоткової ставки, штрафів, судових позовів та погіршення кредитної історії всієї своєї родини.
- Наскільки у вашого банку багато подібних свідомих позичальників?
- Не можу сказати, що їх дуже багато. Ми зовсім недавно відкрили програму рефінансування боргу, який залишився. Таких клієнтів небагато, але радує те, що вони є. На моє переконання, це – наймудріші клієнти. Вони реально оцінюють власні можливості та перспективи. Загалом же хочу сказати, що гривневі кредити сьогодні обслуговуються набагато краще. А ось кредити, видані у валюті – тут проблеми, відбулося суттєве знецінення, і потрібно приймати якійсь рішення. Періодично ми надаємо пільговий курс ля погашення валютних позик – це для відповідальних клієнтів, які обслуговують кредити вчасно і без затримок. Тут є підтримка, в тому числі, і Національного банку України.
- Але ж є й інші приклади, чи не так?
- Є. Чималий розголос отримав випадок, який стався в цьому місяці в одному з відділень банку в Житомирі (в центральному відділенні «ПриватБанку» в Житомирі). Це був фінал історії, яка розпочалась ще у 2007 році, коли в банку був взятий кредит на придбання трьох автомобілів для ведення бізнесу. Якийсь час кредит обслуговувався вчасно. А потім нам стало відомо про продаж двох автомобілів, про що не було узгоджено з банком. А третій автомобіль був переданий позичальником, паном Самохваловим, поручителю, пану Кукуріку, для ведення бізнесу. Далі почалися проблеми – кредит перестав обслуговуватися. Принагідно зауважу, що ми маємо чіткі терміни для обслуговування кредиту. До тридцяти днів ми з’ясовуємо, можливо у клієнта з’явились проблеми і потрібно домовлятися про реструктуризацію або шукати інші шляхи. Після шістдесяти днів невиплат ми можемо подавати до суду. А в кредитних угодах є пункт, що всі судові витрати – за рахунок клієнта, аби не заохочувати його доводити справу до суду. Наш клієнт не обслуговував позику 115 днів, після чого автомобіль був переведений із залога в заклад. Оскільки автомобіль цей використовувався для пасажирських автоперевезень, ми легко прорахували прибутковість маршруту, і зрозуміли, що цілком можемо розраховувати на подальші платежі по кредиту. І на прохання пана Кукуріка автівку йому повернули. Але минув місяць, проплат не було – ми знову наступили на ті самі граблі. І ось вже в жовтні у відділенні «ПриватБанку» було розіграно цілий спектакль. Наш нерадивий позичальник наніс собі травму, б’ючись головою спочатку об стіл, потім об шафу. Звичайно, потурбувався про медичне засвідчення цього факту.
Я скажу лише, що нас позичальник цікавить живий і здоровий, адже нам потрібно повернути кредит. Що ж до особи пана Кукуріка, у нього є ще кілька кредитів, за яким не було проведено жодної сплати. Є позики в інших банках. А громадянка, яка зголосилась його захищати юридично, сама 285 днів не обслуговує свій, досить чималий кредит, взятий також в нашому банку. Моє переконання – інцидент, який стався, це провокація з боку позичальника, який не збирався повертати гроші. А в такий спосіб намагався привернути увагу до своєї особи. Але у нас є укладені угоди, є обов’язки перед вкладниками. Банкір – це професіонал, якому довіряють, а банк – установа, якій довіряють. Тому на майбутнє ми докладемо максимум зусиль, аби якість нашого кредитного портфеля була на високому рівні. Що ж до цього конкретного випадку, ми подали комплексні позови з метою накладення арешту на майно панів Самохвалова і Кукуріка.
- Незважаючи на такі серйозні проблеми із поверненням банківських позик, навряд чи люди перестануть жити в кредит. Які поради Ви можете дати майбутнім позичальникам?
- Нинішня нестандартна ситуація змусила і позичальників, і банкірів переглянути парадигму кредитних стосунків. Якщо раніше людина могла вкласти 10-20 відсотків власних коштів, а 80-90- взяти в кредит, то на сьогодні ситуація суттєво змінилась. Зараз це 50 на 50 – половина власних коштів, половина – позичених. Це призводить ідо зменшення наступних виплат по кредиту, і вже завчасно привчає позичальника до планування та дисципліни. Я маю на увазі той період, коли людина акумулює власні кошти. І це для нас важливо. Думаю, що видавати кредити без першого внеску або, наприклад, з внеском в 10 відсотків більше не будуть. І ще – я хотів би порадити нашим новим клієнтам, які будуть користуватися кредитними програмами, зважати при цьому на валюту власних доходів. Якщо у вас заробітна плата в гривні, не варто кредитуватися в доларах або євро. Не треба «купуватися» на нижчі відносно гривні, відсоткові ставки. Мабуть, на сьогодні, це основна проблема. Яку, в тому числі, і самі банкіри перед видачею кредитів дещо недооцінили. І тут потрібно працювати всім, аби в суспільстві виховати належне ставлення, культуру повернення боргів.
- Дякуємо за розмову.
|
--- • 