Гиготіти, реготати, веселитись, нестримно сміятися чи навіть шалено іржати буде кожен з нас. Варто лишень знайти відповідну історію, і чудовий вечір, а то й низку вечорів забезпечено. Найсмішніші і, водночас, найтрагічніші твори, як не крути, – це історії про людські хиби і вади, а головною хибою сучасної людини є егоїзм.
Егоїзм у літературі
Найкумедніших егоїстів ви зустрінете на сторінках дотепної та зворушливої історії для дітей «Чарлі і шоколадна фабрика» Роальда Дала. Чемний і слухняний Чарлі Бакет, головний герой роману, дуже відрізняється від своїх однолітків, які теж отримали нагоду потрапити на унікальну шоколадну фабрику містера Віллі Вонки. Жадібний до бісиків хлопець на ім’я Авґустус Ґлуп нізащо ні в чому й нікому не поступиться. Верука Солт, безнадійно розбещена батьками дівчинка, завжди отримує своє, попри те, що іноді її батькам доводиться ніяковіти. Віолета Бореґард, у роті котрої і вдень, і вночі крутиться жуйка, настільки марнославна, що прагне встановити новий рекорд із жування. А Майк Тіві, абсолютно телезалежний, вже й забув, що означає спілкування з батьками та елементарний послух. Як же дотепно спостерігати, як містер Віллі Вонка намагається їх провчити за їх непослух й себелюбство та робить з ними невидане. Що саме? Якщо ви досі не знайомі з історією Чарлі, то бігом читати!
Книги про нарцисів бувають також трагічними. Згадаймо хоча б історію про Хлопчика-Зірку від класика англійської літератури Оскара Вайльда. Хлопчик-зірка не має батьків, бо він упав на землю маленькою зіркою. Він виріс неймовірно прекрасним і надзвичайно егоїстичним хлопчиком. Нехтував любов'ю та піклуванням своїх названих матері і батька і, врешті, його спіткало страшне прокляття. Малому довелося попрощатись зі своєю вродою і стати потворним і страшним. Глибока і зворушлива історія змушує пам'ятати про внутрішню красу та прагнути чинити хороше, байдуже хто ти: дорослий чи малий.
Себелюбство у літературі – це давно пропрацьована тема. Затятих егоїстів не любить ніхто, а надто моралісти. Визначний французький письменник Оноре де Бальзак, наприклад, далеко не у жартівливій манері розповідає про одного скнару, який спаплюжив не одне життя, даючи людям позики під шалені відсотки. Мова йде про твір, який дехто з нас пам'ятає ще зі школи – повість «Гобсек».
Ледь не кожна книга Бальзака чудово красуватиметься на полиці з назвою «Книги про егоїстів». Цей жартівливий француз не лише з легкістю висміює усіх жадібних до грошей та влади людей, він страшенно не любить самозакоханих принців, які вірять в те, що достойні кохання самої королеви. У збірці «Пустотливі оповіді» автор розповідає історії з життя простих людей та високовельмож. Усіх їх об'єднує палке бажання кохати і бути коханими, хай навіть вони егоїстичні та абсолютно неемпатичні до своїх обранців та обраниць!
Звичайно, егоїзм у художній літературі буває смішним і трагічним, а про егоїзм у реальному житті шукайте у книгах про егоїзм з психології.
|
