Хто з нас хоч раз не мріяв про літаючий автомобіль? У небі немає пробок, розбитих доріг, задушливих вихлопних газів. Створити літаючу машину багато років намагаються американці, але ближче всього до вирішення проблеми виявилися німці. Вже кілька років у Німеччині в досить великих обсягах виробляють «літаючий автомобіль» (творці називають його «автожир»). На вигляд він нагадує крихітний вертоліт, але принцип роботи у «літаючого автомобіля" інший. Під час польоту великий гвинт у нього над кабіною обертається сам по собі від набігаючого потоку вітру. Завдання великого гвинта - підтримувати апарат у повітрі. А штовхає машину вперед маленький гвинт, розташований за кабіною.
Цікаво, що перші подібні літальні апарати були створені дуже давно, кажуть, навіть раніше, ніж вертоліт. Просто тривалий час технології не дозволяли робити дійсно надійні і життєздатні машини. А головне, відносно дешеві.
За ціною «літаючий автомобіль» можна порівняти з не найдорожчим німецьким автомобілем (40-50 тисяч євро). Літає апарат на звичайному 95-му бензині, споживаючи в нормальному режимі польоту 9-10 літрів на сто кілометрів (на апараті стоять звичайні бензинові мотори потужністю 100 і 115 кінських сил). Дальність польоту машини на одному баку пального - 500-700 кілометрів. Крейсерська швидкість - 140-160 кілометрів на годину. За вартістю експлуатації апарат теж можна порівняти з автомобілем і вимагає набагато менше витрат, ніж навіть самий маленький вертоліт.
Один з перших в Україні «літаючих автомобілів» презентували в минулі вихідні на авіазльоті в Житомирі.
- З Ужгорода ми прилетіли сюди за три години сорок хвилин - розповів представник компанії-імпортера літальних апаратів Андрій Нікулін. - Зробили посадку в Тернополі. Ми піднімалися на висоту тисяча 800 метрів при переході через Карпати.
- Страшно не було? - Цікавимося ми. - Техніка німецька, але в житті всяке трапляється. Раптом у польоті забарахлив мотор чи закінчиться бензин?
Андрій заспокоює нас: посадка для такого літального апарату - абсолютно рядова процедура. Навіть при заглухшому моторі. До слова, імітація відмови двигуна - один з перших прийомів при навчанні початківців пілотів. Якщо розібратися, в разі поломки і справді не повинно статися нічого страшного. Верхній гвинт продовжить обертатися, як і колись, підтримуючи машину в повітрі. Тим часом сам апарат спокійно планує, знижуючись. При цьому сісти «літаючий автомобіль» може на будь-який відносно рівний клаптик землі.
- У Європі, де багато маленьких аеродромів - розповідає Андрій - для подорожуючих на такому апараті звичайна справа зайти на півгодинки на посадку - дозаправитися, сходити в туалет, пообідати.
За його словами, щоб сісти, такій машині достатньо 50 метрів. А при досить сильному зустрічному вітрі, що розкручує верхній гвинт, її взагалі можна посадити «в точку».
Ми залазимо в зроблену зі склопластику кабіну одного з апаратів. На диво, в кріслі пілота досить зручно. Що заважає, так це шум. Але його з лишком компенсує шикарний вигляд, який відкривається з кабіни під час польоту (пілоти зазвичай вибирають висоту метрів 300-500, забратися вище можна, але подорожувати нуднувато - картинка майже не змінюється).
Є у «літаючих автомобілів» і свої недоліки в порівнянні зі звичайними машинами. Скажімо, не можна літати в погану погоду (на лобовому склі немає навіть двірника). Практично відсутній багажник. Правда, можна спробувати закріпити дві невеликі сумки близько бензобака. Звичайно, розраховувати на те, що такий апарат стане масовим засобом пересування, не доводиться. Але, погодьтеся, це перший крок на шляху до літаючих автомобілів.
Людмила ТКАЧУК, спеціально для «ФАКТІВ»
|
