100 днів Житомирського губернатора Сергія Рижука
Якщо б Житомирський губернатор Сергій Рижук вирішив відсвяткувати 100 днів при владі, урочистості були б як раз на святкові минулі вихідні. Нагадаємо, що указ президента про призначення, вірніше про повернення Рижука в область було підписано одним з перших.
Варто згадати, що буквально в день появи документа, на устах усіх високопоставлених обласних чиновників крутилася інше прізвище кандидата в губернатори.
З Рижуком Янукович явно не помилився - в короткий термін вирішені всі кадрові питання в райдержадміністраціях, правда, як зізнався сам Рижук, однопартійці дорікають його в тому, що не дотримується «чистоти рядів». Близько 30% чиновників районного масштабу в Житомирській області не є членами Партії регіонов. Та й змінювати всіх заступників «різних кольорів», що залишилися ще від попередника (формально помаранчевого) Юрія Забели, Сергій Миколайович не поспішає виходячи з принципу доцільності: хороші специ - хай працюють.
За 100 днів відбулися дві відчутні заміни в керівництві області: першим заступником замість «литвинівця» Загривого (вічного першого заступника при останніх п'яти губернаторів) став не менш відданий «литвинівець» Олещенко. Поміняв Рижук і керівника апарату. Замість Синицького, відправленого керувати обласним архівом, кабінет у владі зайняв пан Запаловські, який має досвід роботи в апараті Верховної Ради.
Так вийшло, що серед заступників Рижука залишилися: БЮТівець Ігор Орлов, креатура Партії регіонів - Володимир Дебой, ще один «литвинівець» Микола Дейсан, екс-прокурор Житомирської області і безпартійний Микола Черненко. Кількість своїх заступників, як зізнався журналістам сам губернатор, він зменшувати не збирається, мовляв, роботи - непочатий край.
У ці дні преса не залишає без уваги стоденку всіх губернаторів. Ось що пишуть про Сергія Рижука:
Якщо, йдучи за логікою губернатора Хмельницької області Василя Ядухи, влада Януковича - від Бога, то його намісники-губернатори - щось на зразок апостолів.
«В миру» «апостоли», в більшості своїй, керували президентською кампанією Януковича у ввіреному їм регіоні. За що пізніше одержали посади, на які Віктор Федорович стверджував сам - без урахування думки партнерів по коаліції і практично без урахування «побажань» найближчого оточення. Особливо коли мова йшла про «проблемних» для ПР з електоральної точки зору територіях, курувати які він посилав людей, відданих йому особисто.
Сергій Рижук вже керував рідний Житомирщиною за першого прем'єрства Януковича - в 2004-2005-му. Щоправда, недовго. У 2006-му обрався до Ради за списком ПР. Формально «регіонал», Рижук не чужий Литвину, з яким його зв'язують дружні відносини. Але насправді близькість Рижука до Литвина не грала вирішальну роль у його призначенні - просто так збіглося. Прямого контакту з гарантом Рижук не має, до груп впливу не належить. Кадровий чиновник, який робив кар'єру за «партійною» лінією, має, однак, певний інтерес в АПК області.
За матеріалами Житомир info.
|
