У Житомирі, хулігани завдяки випадку переплутали 28-річного хлопця з іншою людиною і мало не позбавили його дітородного органу.
Артем, як завжди, йшов увечері з роботи додому. По дорозі він зайшов у магазин, купив продукти. Біля входу в міні-маркет він зіткнувся з трьома хлопцями, які звідти виходили. Купивши продукти, Артем вийшов і попрямував до свого будинку. Проходячи між багатоповерхівками, він не помітив, як з тіні вискочили двоє невідомих, схопили його під руки, а третій вдарив його під ніс.
Першою, абсолютно логічною думкою Артема було те, що його хочуть пограбувати. Мабуть, хлопці помітили мобільник і гроші, коли він розраховувався в магазині, і тепер хочуть поживитися. Саме тому, коли його потягли до підвалу найближчого під'їзду, Артем прохрипів «Так забирайте мобільник, якого ви мене тягнете?».
Коли потерпілий нарешті збагнув покликати на допомогу, його вже затягнули в дальню частину підвального лабіринту. По дорозі його кілька разів стукнули головою об труби, що низько висять навколо. Зайшовши в одну з кімнаток, двоє подільників ще сильніше схопили Артема, а світловолосий хлопець запалив запальничку і пильно на нього дивився.
- Ну що з тобою робити? Давайте йому член відріжемо!
Від цих слів Артем впав у справжню паніку. Він щосили намагався вирватися, крутився і звивався. Однак це ні до чого не привело.
- Вони зняли з мене штани, той білявий дістав невеликий складаний ножик ...
В цей момент Артем вперше спробував дізнатися, в чому власне справа. За великим рахунком, це його і врятувало від можливої моторошної екзекуції.
- Хлопці, за що? Що я вам зробив? Та забирайте мобілу, гроші, тільки не треба!
- Тебе попереджали, щоб навіть близько до Сашки не підходив?
- До якого Саші! Ви що!
- Чого ти дурня включаєш? Я своїми очима бачив, як ти позавчора з нею знову гуляв! ..
І тут до Артема дійшло, що його переплутали з кимось. Близько півгодини він намагався пояснити це трьом нападникам. Тільки коли ті переконалися, що біля шиї в Артема немає татуювання (яке повинно було бути у невідомого шанувальника невідомої Саші) що в його мобільному телефоні також немає номера цієї дівчини, тоді лише хлопці зрозуміли свою помилку. Треба віддати їм належне - перед Артемом вони дуже довго вибачалися, пропонували навіть гроші.
- Я, звичайно, страшно перенервував тоді. Але хлопці дійсно щиро просили пробачення. Вони не боялися, що я в міліцію напишу заяву, а просто по-людськи хотіли, щоб я не тримав на них зла.
Сьогодні Артем вже зі сміхом згадує ті події «Загалом, вони купили мені пляшку коньяку і на тому ми розпрощалися».
Денис Данилюк, газета Ехо
|
Випадки • 