ЯК ЦЕ БУЛО...
22 червня 1941 року німецько-фашистська авіація вчинила наліт на Житомир. В ході Київської оборонної операції 1941 року радянські війська 9 липня залишили Житомир.
Гітлерівці встановили в місті жорстокий окупаційний режим. За час окупації вони знищили понад 112 тисяч радянських громадян - військовополонених і мирних жителів. В місті діяло підпілля (кер. Р. І. Шелушков і А. Д. Бородій), в околицях - партизани.
В ході Київської наступальної операції 1943 року радянські війська 12 листопада звільнили місто, але 20 листопада вимушені тимчасово його залишити (Київсько-оборонна операція 1943 р.). Знову Житомир звільнений 31 грудня 1943 року в ході Житомирсько-бердичівської операції 1943-1944 рр.
На честь звільнення міста 33 військовим частинам і з'єднанням привласнено почесне найменування "Житомирські". За час окупації і боїв в місті зруйновані майже всі промислові підприємства, близько 200 будівель культурно-побутових установ, 40% житлової фундації. Після звільнення почалося відновлення міста. В 1950 році промислове виробництво в Житомирі складало 129,3% від рівня 1940 року. На площі Перемоги встановлений (в 1969 р.) танк Т-34.
В 1973 році відкритий пам'ятник Р. І. Шелушкову, в 1979 - монумент Вічної Слави воїнам визволителям. В 1984 місто нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора.
Монумент Вічної Слави.
Відкритий 9 травня 1979 року на честь воїнів-визволителів Житомира. Він встановлений на одній з найвищих точок міста і видний здалеку. Монумент є високою масивною колоною циліндрової форми, висіченою з житомирського лабрадориту, на якій встановлена скульптурна композиція — воїн Радянської Армії, партизан і жінка-патріотка. Над ними розвівається прапор.
Скульптурна композиція відлита з бронзи. На гранітному постаменті висічені найменування частин Радянської Армії, партизанських з'єднань і загонів, підпільних організацій, прізвища воєначальників, партизанських командирів, керівників партійного підпілля.
Біля монумента горить Вічний вогонь. Від підніжжя монумента відкривається прекрасний вигляд на місто, оточуючі його ліси, дамбу, яка утворює Житомирське водосховище.
Автори монумента — скульптори Н. А. Коломієц і Р. Я. Хусид, архітектори А. Ф. Ігнащенко і І. А. Іванов.
|