Незважаючи на те, що спека завдає значно більше шкоди здоров'ю, ніж холод, в Україні і далі не бажають системно готуватися до жаркого літа.




Про це з посиланням на тижневик «Коментарі» повідомляє Цензор.Нет.

Як відзначає видання, більшість українців навіть не підозрюють, що ще в 1999 році Міністерство охорони здоров'я ухвалило документ, який передбачає допустимий температурний режим на робочому місці. Мова йде про «Санітарні норми мікроклімату у виробничих приміщеннях», відповідно до яких максимально допустима температура на робочому місці не повинна перевищувати 19-25 ° С (у залежності від складності виконуваних робіт). Під час перевищення допустимих значень робочий день співробітників повинен бути скорочений мінімум на 10%, але в «Санітарних нормах» ці позиції вказані занадто розпливчасто. Тоді як у Росії при температурі в офісі вище 28 ° С можна відпрацьовувати тільки половину робочого часу, вище 33 С ° - на роботу виходити не обов'язково.

Як пишуть «Коментарі:», в Україні ніхто з влади навіть не згадує про можливість скорочення робочого дня. Тоді як постанова уряду могло б докорінно змінити ситуацію. Якщо в комерційних структурах і не погодилися б на скорочення робочого дня, то частина підприємців, не бажаючи зв'язуватися з «охороною праці», неодмінно б розщедрилися на кондиціонери.

За європейською статистикою, повідомляють «Коментарі», дводенна хвиля екстремально низьких температур (морозу) викликає підвищення середнього показника смертності населення на 1,59%. Тоді як дводенна хвиля екстремально високих температур (жару) підвищує цей показник на 5,74%.
У липні-серпні 2007 року, коли в Україні в останній раз фіксували рекордно високі температури, кількість померлих (в порівнянні з 2006 і 2008 роками) було вище в середньому на 2-2,5 тис. осіб.