Що відбувається в Білорусі очима очевидців?
Отримавши редакційне завдання, автор цих рядків згадав про численні знайомих, які проживають у Мінську. З перших вуст вдалося дізнатися, що сьогодні в Білорусі існує величезний дефіцит готівкової валюти, при цьому держава офіційно заявляє про 56% девальвації, однак ціни на ринках і в магазинах підвищилися в рази. За товари народного споживання доводиться розплачуватися в доларах або євро, оскільки білоруські зайчики вже не приймають. У магазинах людей зустрічають порожні полиці. Бензин на заправках державних за пільговими цінами відсутній, зате є на комерційних заправках, де він продається в два рази дорожче або за долари. Розгнівані автомобілісти Мінська навіть провели акцію протесту, в якій брало участь більше 1200 машин . Втім, в пробках застигло і більше. Але, за словами очевидців - автоманіфестантів, вітали сотні простих перехожих. Вони підтримали протестуючих автомобілістів оплесками і скандуванням. Потім під колеса завмерлих авто полетіли білоруські грошові знаки. "Це вже не гроші, а фантики!" - пояснили таке ставлення до девальвованого рубля співчуваючі автолюбителям перехожі. Міліція оперативно затримувала на тротуарах всіх співчуваючих, і в цей четвер суд покарав їх штрафами, звинувативши в участі у несанкціонованій акції, а в ДАІ вже обіцяють визначити за номерами автомобілі організаторів протестних "пробок" і залучити їх до відповідальності.
Підприємці не можуть отримати в банках валютної виручки, а замість валюти їм видають білоруські рублі за заниженим курсом. Багато з них через це не можуть погасити взятих раніше валютних кредитів і змушені закладати майно, беручи нові позики. Від ситуації, що склалася вже постраждали деякі імпортери і навіть вкладники, які зробили вклади у валюті.
Більшість банків Білорусі дозволили своїм позичальникам гасити кредити, взяті в іноземній валюті, білоруськими рублями, однак за курсом, який визначається в «приватному порядку», а це означає, що залік відбувається за комерційним курсом, а не за курсом Нацбанку Білорусі. При цьому мало хто може пояснити сам процес курсоутворення в країні. Наприклад, в цю середу Президент Лукашенко приголомшив уряд країни простим питанням: "А який сьогодні курс долара?" Потім він сказав: "Ви (уряд - ред.) виходите з якогось курсу долара, скажіть мені, будь ласка, а який сьогодні реальний курс долара? Не знаєте? Так чому ви прив'язуєте до якогось незрозумілого курсу все на світі, в тому числі і паливо ", - цитує Лукашенко офіційне агентство БЕЛТА. З'ясувати реальний курс долара не вдалося в цю середу не тільки Лукашенку, але і мінським репортерам. "Без коментарів", - сказав агентству "Інтерфакс" начальник управління інформації Нацбанку Анатолій Дроздов у відповідь на питання про те, чи має головний банк країни оцінку реального обмінного курсу білоруського рубля.
Одним словом, в Білорусі настав повний колапс економіки, і поки не видно варіантів виходу із такого становища. Беззмінний президент країни - Лукашенко постійно влаштовує показові прочуханки чиновникам в ефірі місцевих телевізійних каналів, однак від цього ціни в магазинах не падають. Ось така сьогодні ситуація в колись процвітаючій на папері Білорусі.
Як Білорусь докотилася до такого життя?
Перші ознаки погіршення економічної ситуації в країні були відзначені ще на початку 2010 року. Саме тоді керівництво Білорусі звернулося до МВФ з проханням надати країні кредит в обмін на виконання зобов'язань щодо модернізації економіки країни. У 2010 році Білорусь за програмою «стенд-бай» отримала від МВФ п'ятьма траншами кредит на суму близько 3,46 млрд. доларів.
Тоді Національний банк Білорусі заявляв, що кошти МВФ зіграли «одну з ключових ролей в стабілізації економіки Білорусі на початку 2010 року». А незалежні аналітики відзначали певні зрушення офіційного Мінська у сфері лібералізації економіки відповідно до вимог МВФ: спрощення податкового законодавства, роботу над програмою приватизації держвласності і т.п.
Офіційний Мінськ, однак, реалізував рекомендації МВФ в кінці 2010 року - напередодні президентських виборів - з точністю до навпаки. Економіка, фінансова система були принесені в жертву в ім'я чергової елегантної перемоги Олександра Лукашенка. Уряд Білорусі на гроші, отримані від МВФ, практикував: держпідтримку збиткових підприємств, адміністративне стримування валютного курсу, збільшення "до виборів" зарплат до означеної Лукашенко величини в 500 доларів (у рублевому еквіваленті) - це і багато іншого, за твердженнями незалежних економістів, підштовхнуло декларовану білоруську "стабільність" до фінансово-економічної кризи, що вибухнула нинішньої весни.
І якщо напередодні грудневих виборів білоруська влада, заявляючи про недоцільність нових кредитів від МВФ, прагнули продемонструвати електорату міцність вітчизняних фінансово-економічних позицій, то після виборів невизнаний Заходом переможцем Лукашенко звернувся з проханням до МВФ про надання кредиту на суму до 8 млрд. доларів.
Тепер питання про отримання грошей від МВФ стоїть ребром, а взяти гроші, наприклад, у сусідній Росії теж не представляється можливим, оскільки Лукашенко встиг зіпсувати відносини навіть із найближчим своїм сусідом. Одним словом, поведінка Лукашенко призвела до того, що його країна опинилася у фінансовій ізоляції. Без прориву цієї блокади країна не може вийти з кризи, а основною причиною наступивших подій є поведінка лідера Білорусії, який вже став нерукопожатним в багатьох країнах Європи. А хіба може країна на чолі з лідером, таким, що втратив в очах заходу будь-яку привабливість, претендувати на фінансову допомогу від цих країн? Так що, незважаючи на полум'яні обіцянки Лукашенка про те, що захід допоможе Білорусі новими кредитами, сам факт отримання цих кредитів поки під дуже великим питанням.
Що робити і хто допоможе?
Як не дивно, на допомогу потопаючому Лукашенко прийшла опозиція. Опозиціонер і екс-глава Нацбанку Білорусі Станіслав Богданкевич передав чинному прем'єру країни проект антикризової програми, розробленої незалежними експертами та опозиційними політиками, і запропонував негайно і послідовно здійснити ряд невідкладних справ.
Зокрема, мова йшла про негайне зверненні до МВФ про надання траншу в розмірі 8.млрд доларів і про проведення розширеної сесії на паралізованій поки Білоруської валютно-фондової біржі, визначення за підсумками цієї сесії курсу долара до білоруського рубля, насиченні обмінників валютою ...
Слід зазначити, що для отримання чергового траншу нічого нового в порівнянні з тим, що МВФ пропонував білоруській владі в минулий раз і що він радить усім, він нині не вимагатиме. Умови дуже прості: робіть що-небудь! Тільки в межах раціонального ринкової поведінки і вам будуть допомагати. Програма дій офіційному Мінську була озвучена не один раз: реструктуризуйте виробництво, відтинайте його неефективні частини, проводьте раціональну промислову та аграрну політику, обмежте заробітну плату в тих сегментах держсектору, де вона завищена, скоротіть репресивний апарат, реорганізуйте структури держуправління, відпустіть ціни, встановіть валютний курс у відповідності з попитом і пропозицією.
Аналітики відзначають також, що співпрацюючи з МВФ, де сильні позиції Євросоюзу і США, офіційному Мінську волею-неволею доведеться переглядати свої відносини з опозицією і ... натрапити при цьому на протест тих, хто зазнав репресій влади після виборів 19 грудня.
Для Білорусі альтернативи немає, а Україні - урок
Білоруси спробували звернутися за допомогою до братської Росії, однак, незважаючи на всі «братерські відносини", в РФ готові дати в позики всього 3,5 млрд. доларів США. І то не відразу, а частинами і протягом трьох років. За оцінками незалежних аналітиків, цих грошей ледь вистачить на те, щоб компенсувати зростання цін на російські енергоносії, а Білорусі необхідно мінімум 8 мільярдів вже сьогодні. Крім того, російське керівництво повідомило, що до 7,5 млрд. доларів протягом трьох років Білорусь може отримати від приватизації держпідприємств, і що такий варіант в Мінську вже обговорювався. Одним словом, білорусам запропонували продати за безцінь ті фабрики й заводи, які у них залишилися. Чому за безцінь? Так адже криза! А кому? Ви, напевно, самі здогадуєтеся. Так що схоже, у Лукашенка просто немає альтернативи, як співпраця з МВФ і курс на євроінтеграцію. Тільки чи захоче Європа і МВФ мати справу з Лукашенка чи буде вимагати його відставки? Покаже час. Недавня криза дуже показова для України, адже в нашій країні теж почали говорити, що країна може обійтися без чергового траншу МВФ. В Україні сьогодні теж «прекрасні» статистичні показники і велика надія на братську Росію, але якщо економічна криза сталася в Білорусі, то хіба вона не може статися у нас? Може нам варто більш уважно виконувати вимоги МВФ і тоді у нас все буде добре? У будь-якому випадку, автор цих рядків сподівається, що ті, від кого залежить майбутнє України, зроблять правильні висновки і їх подальші дії призведуть до того, що наша країна не відмовиться від співпраці з МВФ і від євроінтеграції.
Лупоносов А.В.
|
