З давніх-давен дівчата полюбляли ворожити на свого судженого, на своє майбутнє і робилося це перед святами, далі піде мова про ті дівочі ворожіння, що робилися на свято Андрія.
Найпопулярнішою забавою на Андрія здавна була гра в калиту. Тепер про неї мало знають. Калита - це великий корж із білої муки, посередині з діркою. Її прив'язували на шнурку до балки на стелі. Та ще так, щоб до калити міг дотягнутися тільки найвищий парубок - пан Калитинський, який і охороняв калиту. Інші хлопці верхи на коцюбі «під'їжджали» до калити і намагалися вхопити її зубами так, щоб не засміятися і не впасти з «коня». Якщо пан Калитинський добре охороняв калиту, вона весь вечір так і залишалася недоторканою. А якщо комусь вдалося все-таки вкусити калиту, то він наступного року мав щасливо одружитися. Всіх інших обмазували сажею.
А ще на Андрія «засівали жменю коноплі» (льон або мак) у глухому куті двору. Потім, зігнувшись так, щоб її спідниця або фартух торкалися землі, дівчина кілька разів обходила засіяне місце, «тягнучи коноплі». Всі ці дії супроводжувалися приказкою: «Андрію, Андрію! Я на тебе льон (коноплю) сію, а запаскою волочу, я заміж хочу. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати ».
Дуже популярне ворожіння з коржиками - маленькими булочками. Воду на коржі дівчата носили ротом. А хлопці у цей час смішили їх. Коли коржі були готові, до хати заводили собаку. Чий пиріжок собака з'їсть швидше, та дівчина і заміж вийде.
На Андрія також дівчата рахували дрова в оберемку або щаблі плоту. Якщо парне число - заміжжя не за горами. Опівночі зазирали у дзеркало або лягали спати, поклавши на голову пояс. Суджений повинен був прийти у віщих снах.
Тому бажаю молодим дівчатам вдачі, тільки обережно поводьтеся з ворожільніми ритуалами! Можна і зла наробити!