У порівнянні з попереднім рейтингом лідер Житомирського регіону Сергій Рижук втратив 12 позицій і опинився на 17 місці (влітку 2010 року він обіймав почесну третю позицію).
Будь-який рейтинг цікавий у порівнянні. Нинішній рейтинг губернаторів хоч і не охоплює повністю весь рік, тим не менш, дозволяє виявити лідерів і аутсайдерів по динаміці займаних позицій.
Зіставляючи результати цього рейтингу і двох попередніх («Коментарі» № 22 (221) за 11 червня і № 34 (231) за 10 вересня), можна визначити деякі сильні і слабкі сторони губернаторів, - пишуть «Комментарии».
Проте навряд чи він годиться як основа для пророкувань, хто з керівників регіонів наступний у черзі на звільнення.
Порівняльна картина розвитку регіонів у 2010 році
Як показує практика діяльності всіх чотирьох президентів України, об'єктивні показники ніколи не є реальною підставою для кадрових рішень, хоча і можуть використовуватися як формальний привід для відставки губернатора, який впав у немилість. Наприклад, навряд чи має сенс шукати в статистичних даних секрет живучості губернатора Чернігівщини Володимира Хоменка. У червневому рейтингу він був передостаннім, набравши сумарно по 20 критеріям -41 бал, у вересні зайняв останній рядок із сумою -63 бали, і ось зараз опинився на тій же сходинці з ще гіршим результатом - -91 бал. Крім катастрофічної ситуації з народжуваністю і смертністю, Чернігівщина в цьому році відзначилася найнижчими показниками по освоєнню капітальних інвестицій і одними з найнижчих - по динаміці сільського господарства, промисловості та будівництва.
Також і на долю губернатора Харківщини Михайла Добкіна навряд чи вплинуть найбільший спад сільгоспвиробництва, найгірші фінансові результати підприємств області і одні з найгірших показників за динамікою реальної зарплати, погашення зарплатних боргів, введення в експлуатацію житла і сальдо зовнішньої торгівлі. І в червневому і у вересневому рейтингах Добкін займав місця трохи нижче середини (16 і 15-е), маючи суму балів трохи менше нуля (-7 і -3,5), проте за три місяці опустився на 25-е місце з сумою - 53,5 бала. Навіть з урахуванням всіх поважних причин (посуха, Ярославський і т.д.) третій рядок знизу, на якому опинився Михайло Маркович у результаті такого глибокого падіння, робить його навіть більшим аутсайдером, ніж губернатора Сумщини Юрій Чмира, який весь час був в самому низу рейтингу: у червні мав найгірші стартові позиції і суму балів -61, у вересні піднявся на три щаблі, набравши -56,5 бали, а зараз зайняв друге місце знизу з сумою балів -61,5.
Стартові позиції (не тільки місце, але і бали) важливі і при оцінці досягнень лідерів. Перші два місця у всіх трьох рейтингах зайняли губернатори Дніпропетровщини Олександр Вілкул та Рівненщини Василь Берташ. З одного боку, це говорить про те, що вони з самого початку мали фору перед керівниками інших регіонів. Але з іншого - якщо в червні у них було відповідно 52 і 42 бали, то у вересні - вже 81,5 і 77, а зараз - 100,5 і 98,5. Оскільки максимально можливе число балів залишається постійним, це зростання говорить про те, що Вілкул та Берташ за минулі півроку помітно зміцнили своє лідерство. Дійсно, в червневому рейтингу розрив між другим і третім місцями становив всього 2,5 бала, у вересні - вже 29,5, а зараз - 41,5 бала.
Друге місце Берташа виглядає більш дивно, ніж перше місце Вілкула, і вже справжнім сюрпризом стало те, що Берташ не тільки утримав «срібло», а й майже наздогнав Вілкула, ледь не відібравши в нього «золото». Спільне в Дніпропетровщини і Рівненщини (при тому, що ці дві області розташовані далеко один від одного і сильно розрізняються за структурою економіки) - високі показники по повноті зайнятості штатних працівників, приросту реальної зарплати, промислового виробництва та обсягу реалізованих послуг, погашення боргів по зарплаті і бюджетних боргів за субсидіями, непогані (у порівнянні із середнім рівнем) результати в сільському господарстві.
Суму балів у межах від -22 до 21 набрали 13 регіонів. Відстань між ними невелика - в середньому по 3-4 бали, тому місця в цій групі сильно змінюються від рейтингу до рейтингу. Саме в цій групі закріпився Київ, який у червні був шостим (26,5 бала), у вересні різко опустився на 18-й рядок (-13 балів) і ось тепер трохи надолужив втрачене, зайнявши 15-й рядок (-6,5 бала). Нинішній результат, по суті, підтвердив, що падіння столиці з шостого місця глибоко вниз було аж ніяк не випадковим, а закономірним.
Істотно випереджають щільну групу «середнячків», хоча при цьому і сильно відстають від лідерів, Кіровоградська область (57 балів), АР Крим (51,5), Вінниччина (42,5), Київщина (32) і Волинь (27). А в групу відстаючих від «середнячків» потрапили, крім Чернігівщини, Сумщини та Харківщини, також Хмельниччина і Львівщина (по -49,5 бали), Тернопільщина (-49) і Закарпатті (-36). Таким чином, 2010 рік не провів будь-якого географічного кордону між регіонами: «по цей бік - перспективні, а по той бік - дефективні».
|
Політика • 