"Шара, прийди!" Саме це я чую взимку і влітку, незважаючи на непогані звукоізоляційні властивості склопакетів у моїй квартирі.
І тоді я розумію - у студентів сесія в розпалі! А ще я ніколи не забуваю привітати маму з іменинами. Її звуть Тетяною, і саме в цей день юрби веселих студентів співають під балконами пісні. Не звернути увагу на їх веселощі просто неможливо!
Мені пощастило жити у студентському містечку. Можливо, комусь це здалося б незатишним або некомфортним, але мені приносить задоволення натикатися на парочки першокурсників, що цілуються у дворі, веселі зграйки студенток і згуртовані команди студентів, що змагаються на волейбольних майданчиках. Я завжди в курсі того, "що зараз носять", "що співають", "як тусуються" студенти. Бути оточеній молодістю - чудова доля. Тому що наші студенти веселі, заводні, з блиском в очах! Саме завдяки їм багато чого в нашому житті зміниться в недалекому майбутньому.
Не хочеться говорити про сумне, але те, що відбувається зараз з нашою вітчизняною освітою, змушує задуматися про те, яке це Наше Майбутнє? Панове "можновладці", частіше питайте у нашого молодого покоління про те, що вони думають. Не потрібно "доводити до межі", коли студенти виходять на вулиці, до будівлі Верховної Ради і тільки тоді звертати на них увагу. А студентам хотілося б побажати бути трохи наполегливішими, жорсткішими. Адже ви - реальна сила, ви взмозі щось змінити на краще прямо зараз.
Мене дуже хвилює ця тема, тому що я сама велику частину життя ношу горде звання Студентки. Отримавши першу вищу освіту і почавши свій трудовий шлях, я зрозуміла, що знаю недостатньо і вступила в інший заклад, але на цьому не зупинилася і пару років тому отримала третій свій диплом. Мої друзі кепкували і запитували, який з наступних ВНЗ на теренах батьківщини або за її межами я виберу. Але моя нинішня діяльність і так вимагає постійного зростання та проходження різних рівнів сертифікації, так що зупинятися я не збираюся, і, незважаючи на те, що мені вже за 30, я відчуваю себе "вічної студенткою".
У мене є приятель, директор центру творчості. У центрі є курси живопису. І до них на заняття приходять кияни, що живуть 8-й десяток! Ці бабусі й дідусі повні життєвих сил, ентузіазму і готовності навчитися чомусь новому. Вони - найвдячніші "студенти" курсів. Уявляєте наскільки це здорово: вам вже за 70, ви виростили дітей і онуків, а вашу цікавість все ще не задоволено і хочеться пізнати життя з нової сторони! Я бажаю всім читачам і в 70, і в 90, залишатися повними допитливості і відчувати спрагу нових знань! Нехай той запал, з яким ви пізнаєте доросле самостійне життя ніколи не вичерпується.
Студенти, колеги, друзі! Всіх-всіх, хто був, є і буде Студентом, вітаю з цим чудовим днем!
Марія Олександрівна.
За матеріалами reporter.delfi.ua
|
