Весняне рівнодення: початок астрономічної весни.
Рівнодення - момент, коли центр Сонця в своєму видимому русі по екліптиці перетинає небесний екватор. Весняне рівнодення настає 20 або 21 березня, коли Сонце переходить з Південної півкулі в Північне, а осіннє - 22 або 23 вересня, коли воно переходить з Північного до Південного. У ці дні для всіх місць Землі (виключаючи райони полюсів) день майже рівний ночі. Після весняного рівнодення в Південній півкулі Землі настає астрономічна осінь, а в Північній півкулі - астрономічна весна, яка триває до дня літнього сонцестояння (21 червня). Після дня весняного рівнодення приходить весняне тепло.
Про дні весняного рівнодення знали ще стародавні вчені Китаю, Індії, Єгипту. В давнину дні весняного рівнодення вважалися великим святом, що символізує відродження природи. В релігії день весняного рівнодення також має важливе значення. Дата свята Пасхи, яка відзначається щороку в різний час, відраховується від дня весняного рівнодення наступним чином: 21 березня - перший молодик - перша неділя, яке і вважалося святковим днем.
Такий спосіб підрахунку вперше увійшов в ужиток після Нікейського собору 325 року н.е., юліанський календар був прийнятий для всього християнського світу. Постанова Нікейського собору будувалася на тій тезі, що рівнодення завжди припадає саме на 21 березня, як це було в рік собору. Однак наприкінці XIV ст. християнська церква раптом виявила, що весняне рівнодення давно вже не збігається з 21 березня, і більше того, кожні 128 років настає раніше ще на один день.
Коли помилку помітили, різниця склала вже 10 днів: за юліанським календарем момент рівнодення мав наступати 21 березня, а насправді він наступав вже 11 березня. На це вказували багато астрономів, і церковні ієрархи не раз збиралися провести реформу календаря, але кожного разу вона відкладалася з різних причин. Нарешті, папа Григорій XIII оголосив конкурс на кращий проект нового календаря. Переміг проект італійського математика Ліліо, і в 1582 році папа видав спеціальну буллу, за якою рахунок днів був пересунутий на 10 діб вперед і п'ятницю після четверга 4 жовтня 1582 наказувалося вважати не 5, а 15 жовтня. Цим відразу була виправлена помилка, що накопичилася з часу Нікейського собору, і весняне рівнодення знову припало на 21 березня.
Багато народів, як і раніше вважають день весняного рівнодення святковим днем. Наприклад, на фарсі цей день називається Навруз, що означає «новий день». Свято рівнодення, що минає, корінням в традиції стародавніх землеробів Близького Сходу і Центральної Азії, став невід'ємною частиною культури багатьох народів, що сповідають іслам.
У СНД день рівнодення як національне свято відзначають татари, казахи, башкири, киргизи, таджики, узбеки і представники багатьох інших народів. У ряді країн Навруз оголошений державним святом, а 21 березня - вихідним днем.
У Японії день весняного рівнодення називають Сюмбун но хі і теж відзначають як свято. Тижневий період, що починається за три дні до весняного рівнодення, називають Хіга. У цей час японці відвідують могили предків, а в садах зацвітає сакура.
Матеріал підготовлений на основі інформації РІА Новини та відкритих джерел.
|
