Сьогодні, поспішаючи додому, наче на голках сиділа біля вікна у переповненій маршрутці і дивилася на зливу, яка вкотре взяла в полон наше місто. Ще 15 хвилин тому я і уяви не мала що настане така негода. І ось тепер вислуховувала нарікання людей які, як і я, замість прогулянки вулицями міста, вимушені були їхати в тісному, позбавленому кисню, громадському транспорті. На перехресті помітила чудове авто, MINI COOPER в АВИЛОНЕ , за кермом якого сиділа жінка. Я навіть почала їй заздрити. Я теж хочу власний автомобіль, от тільки не вирішила який…
Шкода, що поновлювати автомобілі так часто, як гардероб, неможливо. Тому я вважаю, вже якщо вибирати собі машинку, то тільки саму модну. Щоб не тільки економно витрачала пальне, але й була маневреною, зручною в управлінні і щоб вся наша, поки невеличка, родина туди вміщалася. Так, панночці яка сиділа за кермом повезло, це факт. На цьому перехресті наші шляхи розійшлися, але мрії досить часто стають дійсністю і можливо вже завтра на цьому ж перехресті я буду не в якості пасажира маршрутного таксі, а за кермом новенького авто MINI Cooper.