Напередодні 1-го вересня «Журнал Житомира» вибрався на квіткові ринки поцікавитися – скільки коштують квіти для народу.
На площі Перемоги лише пара продавців, які тут постійно і живуть. Скаржаться що покупців мало, а ті які і приходять - торгуються, мовляв, дорого.
Наплив покупців чекають до вечора. Воно й не дивно - сьогодні будній день. Хризантема у них від 12 гривень, айстри від 10-15, троянди найменші по 8 гривень за штуку. За букет троянд просять від 30-40 гривень і вище.
На ринку «Поділ» квітів побільше, ціни різні - є і дорожче і дешевше. Айстра від 3 гривень, хризантема від 12-13, гладіолус від 10 гривень. На троянди ціни також різні, залежно від їх розміру і місця вирощування - домашні чи імпортні з плантації.
Мала кількість покупців продавців не лякає.
- Ми чекаємо постійних клієнтів, у нас для них знижки. А швидкоплинні сюди заглядають рідко, навіть у свято, - ділиться з журналістом одна з місцевих продавщиць.
- Щось певне не беруть - кожен підбирає на свій смак і за своїм грошам.
На вулиці Довженка троянди продають від 5 до 20 гривень за квітку. Хризантеми 8 - 10 гривень гілочка. Гербери - 10 - 15 гривень. Гладіолуси по 10 гривень гілка. Великий букет з польовими квітами 35 гривень. Вибір кольорів великий.
Традиційно велика кількість житомирян та іногородніх купує квіти на Житньому ринку. Кілька жителів «Чулочки» заявили нам, що у них квіти дорогі, і вони також поїдуть на «Житній».
Більшого ажіотажу у квіткарів з Московською в обідній час не було, але місцями важко було навіть проштовхнутися до продавців. Тут роздолля квітів і цін на будь-який смак і гаманець.
Приїжджі бабусі готові віддати Вам пристойний букет хризантем за 5-10 гривень. І це тоді, коли в інших місцях Житомира за ці гроші не купиш і однієї хризантеми.
Не менш популярним тут є і гладіолус, з ціною від 2-4 гривень за гілку. Багато хто бере його дуже охоче. Айстри по 7-10 гривень. На троянди ціни різноманітні по 5 (маленькі), 8, 10, 12, 15 гривень. Букети троянд від 30 гривень.
Одна з продавщиць з вулиці Московської, що пропонує виключно лілії, була глибоко обурена і ображена тим, що ми цікавимося цінами напередодні 1-го вересня.
На її думку, ми повинні були прийти півтори - два тижні тому, коли квіти цвіли більш масштабно, і тоді ж на них були підняті закупівельні ціни.
- А то Ви тут зараз заявіть, що ми ціни підняли лише сьогодні, - заявила вона.
Букети лілій у неї по 50 гривень.
- Беруть, а куди ж вони дінуться, - не без задоволення додає продавщиця.
Втім, не дивлячись на її обурення, різниця в ціні вчорашньої і сьогоднішньої є. Вчора гладіолус продавали від 1 грн, сьогодні від 2-х. Хризантеми вчора були від 2-х гривень за гілку. Букет трояндочок від 20-25 гривень.
Покупці в обідній час - це в основному ті, хто вирвався на обід і забіг сюди або люди що не працюють у цей час. У великій кількості вибирати квіти приходять бабусі з онуками і внуками, радячись, що ж подарувати вчительці.
Мами з дітьми не радяться, покладаючись на свій смак і рівень ціни. Чоловіки довго не думають, вибирають що практичніше і простіше. Букети з більш ніж 5 айстр, на думку одного з них вже потрібно дарувати дружині, а для вчительки це занадто багато.
Старшокласники купують квіти самі. Ми зловили двох дівчаток. В однієї з них був букет з айстр і хризантем.
- Купила за 20 гривень. Вибирала довго, але не торгувалася, - розповіла вона.
Друга своїм двом вчителькам купила по великій троянді з напиленням на пелюстках чогось блискучого. За одну таку троянду вона віддала 20 гривень. Також не торгуючись вибрала швидко.
Традиційно за квітами й не тільки, до Житомира напередодні Дня знань, приїжджають жителі далеких і ближніх сіл. У деяких з них ми помітили в сумці більше п'яти букетів. Одні кажуть, що у них багато вчителів та всіх хочуть привітати, інші стверджують, що сусіди попросили купити.
Проблем з ціною в Житомирі немає, при бажанні Ви можете придбати симпатичний букетик і за 10 гривень.
А ось що буде робити вчителька перших класів, у якої набралося 32 першокласника, якщо їй кожен подарує по букету - це вже її турботи.
З квітами або без - але свято відбудеться! Сергій Харчук, «Журнал Житомира»
|