В дитинстві, дивлячись різноманітні закордонні серіали, я дивувалася – як це можна в кімнатах будинку ходити взутими, а іноді так і на ліжко лягати… Наші вітчизняні фільми показували, як і дорослі, і діти взувають змінне взуття в будинку. А гостям, які ледве переступили поріг оселі, пропонували «тапки».
З часом, подорослівши, я змогла переконатися, що то не тільки в фільмах ходять взуті по квартирі. Наприклад, в Німеччині люди без проблем заходять в свої оселі, а коли приходять в гості – не поспішають знімати взуття для того, щоб одягнути тапки.
Все дуже просто – чисті вулиці. Ні, не прибрані, а чисті.
Щодня, о 7-ій ранку я, поспішаючи на роботу, спостерігала, як старанно і дбайливо, двірники збирають сміття, підмітають вулиці Житомира. А вже в обідню пору місто знову забруднене. І якщо раніше ми говорили, що на вулицях нашого міста мало урн для сміття, то сьогодні їх достатньо. Аж ніяк не менше,ніж в подібному місті Європи, а от культури в нас – набагато менше ніж в тих самих німців…
Неодноразово доводилося спостерігати, я к чоловіки, відкривши пачку цигарок, знімають з неї обгортку, дістають бумажну вкладку і кидають їх просто на тротуар. Не думаю, що біля магазину, де були придбані сигарети, не було урни для смітника. А якщо і нема – візьміть в кишеню чи в руку і донесіть до найближчої урни.
А недопалки? Їх на вулицях містаа незліченна кількість…Цього року житомиряни, як ніколи, активно зайнялися квітковими клумбами – все місто ніби помолодшало, стало барвистим від великої кількості різноманітних квітів. Та скільки сміття на ці клумби заніс вітер чи кинули люди… Водії різних видів транспорту – приватних авто, маршруток та таксисти теж немало забруднюють наше місто викидаючи з вікон своїх автівок непотрібні предмети – недопалки, папірці, стаканчики з-під кави і навіть скляні пляшки.
Здається дітей привчають до культури ще з дитячих садків, не говорячи про школу, але скільки обгорток від солодощів залишають вони після себе!
Діти – це зменшені копії своїх батьків.
Не думаю, що коли батьки привчатимуть дітей до культури поведінки з дитинства, то вони, зростаючи, раптом почнуть забруднювати оточуюче середовище. Тому звертаюсь в першу чергу до мам – привчайте дитину до чистоти змалечку. Так як малюк складає свої речі та іграшки на свої місця вдома, знає, що сміття потрібно викидати у спеціально призначену для цього ємність, так має робити і на вулиці. Покажіть дитині приклад під час декількох прогулянок. А коли, наступного разу, ви прогулюватиметесь і дитина кине папірець, фантик – не поспішайте прибирати самі. Поясніть дитині, що це не правильно, нехай маля саме підніме і викине те сміття до найближчої урни, навіть якщо для цього доведеться трохи пройти.
Виїжджаємо на пікнік, чи просто йдемо в парк, на берег річки і бачимо там гори сміття…
Хто їх залишив? Інопланетяни, гості з іноземних держав чи може наші діти, друзі, знайомі. Ми не вміємо берегти і примножувати те, що маємо.
Окрема категорія проблем – тварини. За кордоном практично нема безпритульних тварин на території міст. Птахи трохи забруднюють будинки і тротуари, та відповідні служби все це прибирають вчасно, зазвичай рано вранці, не створюючи незручностей перехожим і водіям . А у нас домашні тварини, зокрема собаки, яких дбайливі господарі виводять на прогулянку, а потім не прибирають за ними, створюю немало проблем. Вийшов тато з собакою на вулицю, домашній улюбленець прогулявся, сходив в туалет і тато швидше додому, до телевізора. А потім мама з донечкою вийшла на двір прогулятися, доня возила ляльку у візку і вся забруднилася тими «какульками»… Чому ж тато не прибрав після песика? Чи коли купували собаку сподівалися що він не забруднюватиме газони, або відразу приходитиме двірник і прибиратиме те все?
Звичайно і таких чудових калюж за кордоном не знайти. Тротуари в них рівні, без грязюки. Приємно гарного сонячного дня посидіти біля фонтану на лавці, а якщо всі вони зайняті – просто на тротуарі, підставивши обличчя лагідним сонячним променям. І грайливий вітерець не засипле обличчя піском, лушпинням від зернят, обгортками від цукерок і морозива. В гіршому випадку, може прилетіти листочок з дерева.
Незабаром день народження Житомира. Житомиряни, давайте дбати про наше місто, наших дітей, один про одного. Дуже правильно, на мою думку, сказано в мудрості – «Чисто не там де прибирають, а там, де не смітять».
Тетяна Клабан
|
