Аби учити дітей будинку, батькам доводиться використовувати всілякі прийоми. Анськулінг в Україні до цих пір поза законом.
"Сьогодні Ярослав вперше не піде в школу. Завтра у нас айкидо і знайомство з домашнім репетитором, потім плавання і малювання", - написала 1 вересня в своєму блозі киянка Юлія Дорофєєва. Законною підставою для навчання сина будинку, на яке вона витрачатиме близько 500 грн. в місяць, стала довідка про стан здоров'я дитяти. Без неї позбавити Ярослава від радощів середньої школи Юлії не удалося б: українські закони не передбачають можливість навчання поза школою без "поважних причин". Проте в цього способу здобування освіти в Україні з'являється все більше прибічників. Щороку в країні більше 10 тис. чоловік знаходять поважні причини для того, щоб вчитися екстерном.
Примус до парти
- Спочатку я хотіла купити підручники, аби не вирушати далеко від шкільної програми. Погортала їх і відмовилася. Строго кажучи, ми не вчимося, а спілкуємося. Я прагну цікаво відповідати на питання, які задає дитя. Один інтерес змінює інший. Інтернет - наше все: там є і відеолекції з математики, і науково-популярні фільми по всіх предметах, географію можна вивчати за допомогою Google Maps. Недавно ми з сином гуляли по 3D Парижу. Я вважаю, якщо дитяті цікава астрономія, потрібно йти з телескопом на балкон, а не мучитися над зошитами, - розповідає пані Дорофєєва.
Вона програміст, працює удома. Анськулінг Юлія рекомендує лише тим батькам, у кого є час і сили на спілкування з дитям, а головне - якщо це приносить задоволення обом.
Українське законодавство не заохочує прибічники родинної форми навчання. Згідно указу Міністерства освіти і науки, на екстернаті мають право вчитися лише ті, хто по ваговитих причинах (їх ще потрібно довести) не в змозі ходити в школу, або вундеркінди, які випереджають однолітків. У МОН вважають, що для таких дітей досить і екстернату, тому легалізувати родинну освіту за бажанням дітей і батьків доки не збираються.
А ось в Росії, де родинна форма навчання прописана в законах, батьки мають право узяти на себе турботи про освіту дітей, отримуючи від держави компенсацію. Дитя закріплене за школою, де час від часу його іспитують.
Учити і не пущать
Домашня робота. На свій страх і ризик Галина Лукшина почала займатися з 10-річною дочкою Алісою удома.
Не дивлячись на порок серця і психологічну травму із-за цькування в школі, 10-річній Алісі відмовили в анскулинге. Після випадку, коли дівчинка в істериці вибігла з школи на проїжджу частину, батьки на свій страх і ризик почали займатися з нею удома. Недавно Алісі запропонували зніматися в кіно, що дало формальні підстави тимчасово не ходити в школу. Незвичність, яка так дратувала однокласників дівчинки, стала для неї перевагою на знімальному майданчику.
- Вона відрізняється від інших дітей і поведінкою, і мовою, і мисленням. В той же час вільний спілкується з интересными нею однолітками в художній школі і клубі йоги. Домашнє навчання не лише позбавляє дитяти від психологічних і фізичних травм, але і набагато вигідніше, оскільки не вимагає хабарів і інших необгрунтованих витрат, - переконана мати Аліси Галина Лукшина.
Марина Коптелова, психолог дитячого клубу "Шпаківні", працює з дітьми з синдромом гіперактивності, яким дають тимчасове звільнення від школи.
- Багато шестирічок не готові до класно-урочної системи із-за особливостей свого розвитку. А гіперактивні діти просто не в змозі висидіти за партою 45 хвилин, вони не можуть зосередитися. Від цього виникає багато проблем. Шкільний психолог може рекомендувати таким дітям пройти огляд у психіатра, але постійне звільнення від школи вони не отримають. Адже синдром гіперактивності не є медичним діагнозом, - говорить психолог.
Противники анскулинга закликають подумати про соціальну адаптацію дітей, в яких нібито може сформуватися комплекс винятковості.
- Позашкільна освіта виправдана лише для хворих дітей, - вважає глава Асоціації керівників шкіл України Олена Онац. - Батьки, що відстоюють право на родинне навчання, дуже упевнені в собі: вони не знають предметів, не володіють методиками, не зможуть пояснити правило, формулу, теорему, адже для цього потрібні профільні знання. Крім того, "родинні" діти не навчаться спілкуванню з ровесниками, не зможуть адекватно оцінити себе. Та і на якій підставі ми станемо атестувати таких дітей, якщо відповідальність за навчання нестимуть батьки? Як масове явище родинна освіта однозначна недопустимо.
В забороненого де-юре анскулинга з'являється все більше за як прибічники, так і противників в Україні. Перші хвалять цю систему за якісне навчання, відсутність небажаного оточення, увагу до потреб дитяти, за економію засобів і часу. Противники критикують анскулинг за відсутність єдиних стандартів і нав'язування дітям єдиною - батьківською - точки зору. Тим часом наукові дослідження в США підтвердили: у дітей, що знаходяться на родинному навчанні, самооцінка вища, знання кращі, а соціальні зв'язків більше, ніж у школярів.
Що таке анскулинг
Анськулінг (від англ. unschooling) - система поглядів, яка заперечує шкільну освіту і робить ставку на навчання в сім'ях. У 60-70-і роки виникла в США: багато американців стали забирати дітей з шкіл, узявши на себе турботи про їх домашнє навчання. Ідеологом цього підходу став Джон Холт, автор книг про проблеми освіти "Як вчаться діти", "Як діти стають невдахами", а також видавець журналу "Зростаємо без школи".
|
