Вам подобається подорожувати і відкривати для себе нові країни? А чи багато ви знаєте про Україну і про своє місто зокрема? Не сумнівайтеся, навіть в такій рідній і знайомій Україні знайдуться місця, де ви ще не були. Для того, щоб кожен з нас міг краще пізнати Україну і поділитися своєю любов'ю до неї, «Київстар» створив масштабний інтернет-портал www.iloveukraine.com.ua.
Цей інтернет-портал допоможе нам з вами розповісти про Україну не лише один одному, але і всьому світу. На сайт можна додати фото, зроблені вами в найпрекрасніших куточках нашої Батьківщини, а може, навпаки - про маленький сквер біля рідної школи, історії якого ніхто вже не пам'ятає. Але всі ці історії будуть про країну, яку ми з вами гаряче любимо! Тільки уявіть, як приємно і зручно буде планувати відпочинок в Україні, адже ця інформація стане в нагоді і іноземним гостям.
Візитна картка міста Житомира - водонапірна башта - ще не отримала від городян того належного оспівування і шанування.
Ця башта побудована більше ста років тому, разом із закладкою першого в Житомирі водопроводу, до цих пір вишукано височить над нашим містом, нагадуючи, що саме водопровід Житомира формував його обличчя, його вектор і темпи розвитку - його окраса і неповторність.
Сьогодні житомирська башта втратила своє утилітарне значення - служити невід'ємною ланкою в водозабезпеченні міста, але придбала інше. Тепер ця водонапірна башта, в стилі модернізованої готики, стала символом старого Житомира. Тепер це пам'ятник архітектури місцевого значення.
Нагадаємо, 27 грудня 1898 року, водонапірна башта на вулиці Пушкінській була урочисто прийнята в експлуатацію. Висота цієї ажурної, привабливої споруди, побудованої місцевими зодчими Арнольдом Еншем і Мечиславом Лібровічем, склала більше 31 метра.
У верхній частині вежі, посиленої конструктивно чотирма кутовими потужними і шістьма середніми контрфорсами, на висоті 20 метрів було встановлено два металевих накопичувальних бака, кожен ємністю по 100 кубометрів води.
На той час, вежа виконувала відразу три важливі для нашого міста функції: акумулятора води, регулятора тиску води і ... пожежної каланчі.
На даху вежі перебувала невелика надбудова у вигляді будки з майданчиком навколо неї. Тут цілодобово перебував черговий. Помітивши пожежу, він включав потужний прожектор з дуговою лампою, що мав живлення від електростанції, яка діяла на насосній станції.
Прожектор попереджав жителів міста про те, що в місті пожежа і тимчасово користуватися водопроводом не можна, щоб зберегти в ньому максимально необхідний тиск.
Оскільки вежа була побудована на одній з найвищих точок міста, що домінувала над навколишньою місцевістю на метрів 8-10, вона фактично височіла над 2-4-поверховим Житомиром, як справжній 12-поверховий "хмарочос". Функцію пожежного маяка вона виконувала справно.
Під час війни, фашисти в окупованрму Житомирі, використовували вежу як спостережний пункт протиповітряної оборони.
До речі, видавництво "Волинь" присвятило водонапірній башті окрему книжку "Старовинна вежа на Пушкінській" (із серії «Пам'ятки рідного міста»). Адже вона є справжньою архітектурною перлиною міста, однією з його найбільших споруд і одночасно цікавою пам'яткою історії техніки.
З 1965 року башта, у зв'язку з докорінною реконструкцією водопровідного господарства, перестала виконувати свою основну функцію.
Пізніше вона була капітально реконструйована за проектом архітектора Андрія Пасічника, і, змінивши професію, стала вежею-кафе.
|
