Операціїї, які тут проводять, надскладні – не кожен хірург зможе таку зробити, - зазначає виконуючий обовя’зки начальника обласного управління охорони здоров’я Олександр Михайлович Торбас. – Але спеціалісти цього відділення мають позитивні результати. Це не одне врятоване життя. Деякі операції взагалі унікальні. Приємно відмічати такі досягнення молодих спеціалістів, які нещодавно почали працювати в цьому напрямку, але вже роблять чудеса. Ми підемо новим шляхом: будемо намагатись, щоб хворі з діагнозом „гострий інфаркт міокарда” проходили через це відділення. Тут їм буде встановлено діагноз, надана допомога – стентування, тобто відновлення кровотоку тієї судини, яка була причиною відповідної патології. На сьогоднішній день держава знаходить кошти на ці дуже дорогі операції. Є набори і для рентгеноангіографії, і для стентування, отримані як з державного бюджету, так і з обласного. Деяка складність у тому, що важко зламати інертність лікарів: вони звикли, що треба лікувати пігулками, а не хірургічно. А стентування – це сучасний ефективний метод.
У нашому відділенні за допомогою сучасного обладнання є можливість вчасно встановити діагноз: чи це звуження судин серця, яке може призвести до інфаркту, чи звуження судин, які йдуть до головного мозку, чи сонної або хребцевої артерії, - роз’яснює завідуючий відділенням рентген-ендоваскулярної хірургії Роман Петрович Борущак. – Наслідком цих звужень може бути інсульт. Люди стають інвалідами й тягарем для своїх близьких. Через це важливість цих оперативних втручань і діагностичних процедур важко переоцінити. За допомогою обладнання фахівців нашого відділення мають можливість попередити ці грізні захворювання і вчасно їх вилікувати. Операції, які недавно провели трьом пацієнтам, виконані на різних судинних басейнах. Одному з пацієнтів було проведене стентування хребцевої артерії. Це третя подібна операція в Україні і перша в Житомирі. Думаю, що багато жителів нашої області, які мають проблеми з судинами, чули діагноз „вертебро-базилярна недостатність”. Ставиться діагноз, призначаються медпрепарати. Але причиною захворювання є звуження судини. Це призводить до запаморочення, зміни тиску, порушення зору, а зрештою – до інсульту. Першу в області операцію зі стентування хребцевої артерії ми провели пацієнтові 12 серпня. Операція успішна, тривала всього 20 хвилин. За цей час ми відновили просвіт цієї судини і практично попередили розвиток інсульту в молодого чоловіка. Інша операція була в молодої жінки, матері трьох дітей, в якої є проблема з багатьма судинами. Але одна з них звузилась більш, ніж на 95%. Міг би бути тяжкий інсульт: судина, яка несе кров до половини головного мозку, могла би закритись і жінка загинула б. Операція тривала також не більше 20 хвилин. В сонну артерію встановлено стент і повністю відновлено кровоток судини. Третій пацієнт – чоловік, який багато настраждався від генералізованого атеросклерозу – ураження всіх судин. Він переніс багато звичайних відкритих операцій з відновлення кровотоку судин. Але з часом судини нижніх кінцівок позаростали, розвинулась гангрена, за минулий рік були ампутовані обидві нижні кінцівки. Через якийсь час почала закриватись судина, яка постачає кров у верхні кінцівки, у тому місці, де йде гілка до лівої руки й до головного мозку. На руці вже почала розвиватись гангрена. Ми поставили стент у місці звуження цієї судини. Відновився кровоток до руки і відкрилось гирло артерії до гловного мозку. Рука, яка вже була холодна, потепліла на операційному столі. Загрози вже немає.
Як пояснив Роман Петрович, у судині в зоні, де виникає звуження, утворюються атеросклеротичні бляшки. Вони мають щільність... черепашнику. Щоб зруйнувати ці бляшки, в судину вводится спеціальний інструмент з балончиком на кінці, який створює тиск у 20 атмосфер. Для порівняння: в шині автомобіля – дві атмосфери. Жінка, якій робили операцію на сонній артерії, розповіла, що під час операції відчула на шиї хруст, коли ламалася ця бляшка. (Подібні операції виконують з місцевою анестезією.) Щоб частинки зруйнованої бляшки током крові не потрапили до мозку, до складу набору стентування сонних артерій входить спеціальний фільтр, який ловить всі уламки. Після введення стента фільтр видаляється разом з інструментом. Травма, яка наноситься під час операції, - прокол шкіри на стегні і пункція судини – отвір до двох міліметрів. Через добу пацієнти можуть активно ходити, а ще через день-два – іти додому.
Вартість операцій на хребцевій артерії – близько 20 тисяч, двох інших – приблизно по 40 тися гривень. Три згадані операції завдяки фінансуванню з обласного бюджету проведено безкоштовно. Депутати обласної ради на сесії виділили на це в 2010 році 500 тисяч гривень, в поточному – 200 тисяч. А ще централізовано постачались витратні матеріали.
Ангіографічна апаратура, яка встановлена у відділенні, - це рентгенапарат останнього покоління, який дає можливість побачити судини за допомогою введення в них контрастних речовин, - розповідає Роман Петрович Борущак. – Система дає можливість шляхом введення тонких інструментів діаметром два і менше міліметрів заходити в будь-яку судину в людському тілі, вводити контраст і бачити проблему. Апарат використовується в першу чергу, щоб поставити діагноз і, по можливості, усунути наслідок захворювання. Техніка дає можливість провести операцію з відновлення просвіту судин. Якщо це робити на ранніх етапах у серці, можна не допустити інфаркту. Навіть якщо інфаркт розвивається, в перші шість годин можливо відновити судину серця і повністю зупинити прогресію інфаркту. Якщо говорити про судини головного мозку, важливо не допустити інсульту, попередити його розвиток. Пацієнт може нічого не відчувати, не мати скарг ні до, ні після операції. Питання: навіщо ж робити операцію? Так думають і невропатологи: лікують пацієнтів, призначають море різних препаратів. Але результат або не тривалий, або його зовсім немає. А потім настає момент, коли судина повністю перекривається, виникає інсульт.
Апаратура працює вже другий рік, фахівці підготовлені, проведено багато різних занять, конфернцій, а „віз і нині там...”,- говорить головний лікар обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського Михайло Іванович Борщівський.- Треба зламати стереотипи лікарів-кардіологів і невропатологів. Ми в цьому плані працюємо. Єдине – хворі з вертебробазилярною недостатністю, різними стенокардіями, аритміями мають бути направлені до обласної лікарні. Ми готові допомогати. І хочу підкреслити: все робиться за бюджетні кошти – чи то за централізовані, чи то за кошти обласного бюджету.
І, звичайно, в планах – відкрити кардіохірургію хоча б на 15 ліжок, щоб можна було виконувати принаймі до 1000 операцій на серці на рік. Наші фахівці з цим справитись можуть.
Тетяна Чернишова.
|
