Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя).
28 березня - Вербна неділя.
Урочистий вхід Ісуса в Єрусалим був вступом Його на шлях хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти (Мф. 21,1-11; Мк. 11,1-11; Лк. 19,29-44: Ів. 12,12-19).
У євреїв був звичай: царі і переможці в'їжджали Єрусалим на конях або ослах, і народ урочистими вигуками, з пальмовими гілками в руках зустрічав їх. Виконуючи пророцтва Старого Завіту (Зах. 9,9), Христос саме таким урочистим чином в'їжджав в Єрусалим, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство Якого не від світу цього (Ін. 18,36), як Переможець гріха і смерті. Це царське прославляння Христа перед Його смертю Церква згадує для свідчення, що страждання Спасителя були вільними.
Вхід Господній до Єрусалиму.
На Русі це свято давно називається Вербною неділею. Назва ця походить від того, що на це свято віруючі приходять з гілками, як правило, вербових рослин чи інших дерев, які першими розпускаються навесні, в ознаменування тих гілок, які різали іудеї, що зустрічали Ісуса у Єрусалимі.
Звичайно, на півдні використовують квіти і гілки інших дерев, як правило, пальм. В україні, де таких дерев немає і де перша розпускається верба, з давніх часів стали використовувати її гілки, чому і саме свято стало називатися Вербною неділею. Але справжня його назва - Вхід Господній до Єрусалиму, або Неділя ваїй, Квітна неділя.
У цей святковий день, як і у свято Благовіщеня Пресвятої Богородиці, незважаючи на триваючий Великий піст, дозволяється вживання рибних страв.
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився». Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе». Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку.
|
