Навіть на презервативах пишуть "без ГМО"
Якщо раніше про наявність ГМО у продуктах ми могли тільки здогадуватися, то зараз наклейки «Без ГМО» ліплять на все підряд
Але замість душевного спокою нове маркування принесла громадянам бурю обурення: інтернет-спільнота другий місяць бурхливо обговорює, як, слідуючи новій моді, співробітники торгових мереж, не відходячи від прилавків, самі ліплять наклейки на продукцію, і сперечається, чи потрібні вони на пачках солі та презервативів, пляшках «мінералки» та горілки. Фахівці «Укрметртестстандарту» пояснили «Газеті ... »: Наклейки - затія гарна, тільки закон про них вийшов, м'яко кажучи, абстрактний - звідси і навмання промаркіровані товари на прилавках.
Зміни до закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» зобов'язали продавців торгувати продуктами харчування лише з наклеєними стиками синього кольору «З ГМО» або зеленого - «Без ГМО» відповідно. Без них можуть продаватися лише тютюнові вироби та харчові продукти, вироблені для особистого споживання (наприклад, домашня сметана, масло).
- Закон цей дуже критикують експерти, тому що він зобов'язує перевіряти і маркувати навіть ті продукти, які за умовчанням не можуть містити ГМО, - каже з цього приводу начальник лабораторії молекулярно-генетичних досліджень науково-дослідного центру випробувань продукції «Укрметртестстандарту» Руслан Анатолійович Голубець. - Вчені давно розробили список продуктів, які повинні обов'язково перевірятися, але він з незрозумілих причин все ще не затверджений МОЗ.
За словами експерта, наше законодавство взагалі сильно відстає від європейського - якщо ЄС перейнявся регулюванням руху ГМО ще наприкінці 90-х, то в Україні перші кроки в цей бік зробили тільки в 2007 році. У результаті маємо нестиковку: передові країни світу не маркують свої продукти, якщо вони містять до 0,9% ГМО, а в Україні навіть сота частка відсотка - вже привід ліпити стик. Наші виробники та дистриб'ютори віддають свої товари в будь-яку акредитовану лабораторію системи Держспоживстандарту, яких всього 14 (адже без спеціальних тест-систем, на смак, колір чи запах виявити ГМО неможливо).
Тільки через лабораторію Голубця на місяць проходить близько 250 зразків продуктів, у тому числі імпортних. Але вона лише видає протокол випробувань з висновком, є ГМО / ні ГМО, а проконтролювати, куди далі йде піддослідних їжа, не може. Це в компетенції органів держконтролю, які зобов'язані проводити рейди в торгових мережах і перевіряти товари, але в чесність і непідкупність інспекторів українці вже давним-давно не вірять .... Тим часом істотна частка продукції, що містить генно-модифіковані організми, прибуває до нас з інших країн.
- Найчастіше знаходимо ГМО у смакоароматичних добавках та сировини - продуктах переробки сої, кукурудзи. Їх борошно, лецитин йдуть потім у ковбасні та кондитерські вироби, - розповідає Голубець. - Проблема в тому, що в Україні де-факто таких організмів немає - в країні не зареєстрована жодна лінія ГМО, жодна конструкція або рослина, тому їх не можна комерціалізувати, а сховати - запросто. У хід пішов банальний фальсифікат - так, отримуємо на випробування зразок житнього борошна чи сухого молока, а знаходимо там все ту ж сою, 80% якої в світі зараз вже модифіковано на генному рівні. Згідно реєстрації вважається, що в Україні ГМО немає, але ми ж бачимо, що це не так.
На думку фахівця, проблема просочування на наш ринок продуктів, які містять «неправильні» організми, є і надалі набирає розмаху, адже генна інженерія не стоїть на місці, і майбутнє світу все ж за нею. Однак кожен споживач має право знати, що містить куплена ним їжа, а наше на тяп-ляп прийняте законодавство поки що не дає можливості зрозуміти це.
- Чим швидше в Україні почнеться реєстрація генно-модифікованих рослин, тим швидше з'явиться нормативна база для їх лабораторних досліджень, і ми зможемо відповісти, шкідливі ГМО для людини, і тим швидше на товарах з'явиться достовірна маркування, - вважає начальник лабораторії.
Схоже, ми нікуди не дінемося від цього явища, але в такому випадку пора б наслідувати світовій практиці і жорстко стежити, на які поля потрапляють генно-модифіковані культури, де їх зберігають і переробляють, а ще краще - ввести сертифікацію. Втім, за словами Руслана Голубця, використовуючи безконтрольно таке зерно, Україна, що має власні прекрасні сорти тих же кукурудзи та сої і чорнозем, може запросто втратити свою зернову базу.
- Раджу виробникам звертати увагу на походження сировини що закуповується, особливо якщо вона з Канади або Аргентини, а покупцям - хоча б знати, що найбільш ймовірно ГМО є в сої, кукурудзі, картоплі, ріпаку, - ділиться експерт.
До речі
Лідер по виробництву ГМО - США, на них припадає 57,7% генно-модифікованої продукції у світі, на другому місці - Аргентина (19,1%), потім Бразилія (15%).
Де можна зустріти ГМО?
хлібобулочні вироби
м'ясні вироби: ковбаси, паштети, консерви, інші напівфабрикати
молочні продукти: згущене молоко, морозиво, напівфабрикати з сиром та інші
овочеві продукти: консерви, суміші, чіпси
дитяче харчування: суміші, каші, пюре, консерви
жирові продукти: майонез, маргарин, соуси
кондитерські вироби: молочний шоколад, цукерки, желе, мармелад, халва, пастила, жувальна гумка
харчові концентрати, каші та супи швидкого приготування, дієтичні добавки, прянощі та спеції
продукти, що містять продукти переробки сої та кукурудзи
Автор: Тетяна НЕГОДА
Джерело: mycityua.com
Автор: Тетяна НЕГОДА
Джерело: http://mycityua.com/
|
