Як повідомляє Дело, проект Трудового кодексу захищає найманих працівників гірше, ніж нинішнє трудове законодавство, вважають одні експерти. Інші ж вважають, що звільнити співробітника все одно буде складно. Підстав для звільнення стане більше.
Оксана Лапій, старший консультант групи Human Capital податково-юридичного відділу «Ернст енд Янг»:
Законодавець у проекті Трудового кодексу приділив чимало уваги питанню звільнення працівників, який завжди був найбільш животрепетним, розширивши при цьому перелік підстав для звільнення. Це, безумовно, має порадувати роботодавців, однак не може не засмутити працівників.
Підстави для звільнення
Так, наприклад, звільнити працівника, згідно з проектом, можна буде, крім іншого, у зв'язку з розголошенням комерційної інформації, а також за грубе порушення правил охорони праці, якщо це призвело або могло призвести до нещасного випадку. Більше того, для звільнення співробітника у зв'язку з невідповідністю займаній посаді не обов'язково буде проводити атестацію, а достатньо буде просто зібрати певні докази недостатньої кваліфікації такого співробітника.
Крім цього, проект значно обмежує привілейований статус матерів, даючи роботодавцю право звільняти матерів-одиначок (з дітьми до 15 років) не тільки у зв'язку з ліквідацією компанії-роботодавця та закінченням терміну дії трудового договору, а також на загальних підставах у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням співробітницею своїх трудових функцій. У такому випадку в роботодавця не виникає зобов'язання з працевлаштування звільнених жінок, а залишається лише зобов'язання з виплати їм вихідної допомоги у розмірі не менше трьох середніх заробітних плат.
З позитивного для співробітників у питанні звільнення можна відзначити лише незначні переваги. Так, наприклад, проект містить статтю, яка прямо забороняє застосування насильства, погроз, введення в оману або будь-який інший вплив на працівника з метою припинення трудових відносин з його ініціативи. Також проект передбачає можливість для співробітника, якого збираються звільнити, надавати свої докази щодо рівня кваліфікації, продуктивності праці, відповідального ставлення до роботи, правомірності своїх дій, дати пояснення щодо допущених порушень чи неналежного виконання трудових обов'язків, тим самим спробувавши захистити себе від незаконного звільнення.
Чи доведеться працювати більше
Що ж стосується гучної новини про 12-годинний робочий день і 48-годинний робочий тиждень, передбачених проектом кодексу, то тут необхідно внести певну ясність.
У дійсності в проекті, як і в чинному КЗпП, закріплена нормальна тривалість робочого тижня в розмірі 40 годин. Проте проект кодексу передбачає можливість використання спеціального режиму обліку робочого часу («підсумований облік робочого часу"), який може вводитися на підприємствах окремих галузей, де через умови виробництва неможливо дотримуватися нормальної щоденної або щотижневої норми робочого часу, з додержанням при цьому норми робочого часу в обліковому періоді (зазвичай місяць) з розрахунку 8 годин на день. Підсумований облік робочого часу існує і зараз, проте КЗпП дає тільки загальне розуміння його суті, а всі деталі - в методичних рекомендаціях Мінпраці. Ці методичні рекомендації передбачають можливість збільшення робочого дня до 12 годин, при цьому, на відміну від проекту Трудового кодексу, навіть не обмежуючи в такому випадку робочий тиждень до 48 годин. Таким чином, дана норма проекту не є таким вже нововведенням і, ймовірно, викликала величезний резонанс тільки через те, що далеко не все на практиці стикалися близько з підсумованому обліку робочого часу і з вищезгаданими рекомендаціями Мінпраці. Справедливості ж заради слід сказати, що, згідно з проектом, введені граничні норми 12-годинного робочого дня і 48-годинному робочому тижні не є такими вже непохитними, оскільки проект дає можливість роботодавцю перевищити ці норми в окремих випадках.
При цьому робота понад норму робочого часу за обліковий період компенсується у подвійному розмірі (а у разі перевищення 120 годин на рік - у потрійному) або додатковим днем відпочинку, за бажанням співробітника. Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не менше 30% окладу (зараз 20%).
Крім вищесказаного, проект передбачає можливість роботи на дому, гнучкий графік роботи, а також можливість режиму роботи, коли співробітники на певних посадах самі планують свій робочий час (в основному керівники). Більше того, серед інших нововведень збільшується максимально можлива тривалість відпустки за свій рахунок з 15 днів до трьох місяців, працівникам надається право на страйк і розширюються повноваження профспілок.
Звільнити працівника все одно буде складно
Олена Козлова, директор з управління персоналом Shell в Україну, співголова Комітету з питань людських ресурсів Американської торговельної палати в Україні:
Безумовно, позитивними змінами є наближення Трудового кодексу України до європейських норм у питаннях неприйняття дискримінації в будь-якій формі і на будь-якому етапі трудового процесу - починаючи від прийому на роботу, й аж до моменту розірвання трудового договору.
Також можна сказати, що кодекс в основному, як і раніше залишився орієнтованим на захист прав працівника. Звільнити людину, що не бажає працювати, як і раніше важко. Процес залишився заформалізованим і непростим для роботодавця. Навіть ті положення, які дають певну свободу дій роботодавцю, не є однозначними і при будь-якому трудовому спорі можуть бути витлумачені двояко. Відсутні чіткі визначення. Наведу приклад. Згідно зі статтею 85 (відсторонення від роботи працівника, який перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння), «роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи за наявності у нього залишкових ознак сп'яніння». Що це за ознаки з точки зору закону? Хто буде їх визначати? Які документи можуть підтвердити або спростувати наявність таких ознак? Детальна розшифровка відсутня, що може призвести до неможливості застосування цієї норми Трудового кодексу на практиці.
Нечітко висвітлено питання про сферу дії колективних угод. Можна зробити висновок, що Трудовий кодекс 40-річної давності отримав «косметичний ремонт», а не «капітальну реконструкцію». У той же час необхідно відзначити, що відкладати прийняття кодексу все одно недоцільно.
За матеріалами: Дело
|
