Я ніколи не відносив себе до тих людей які уважно розглядають етикетки купуються продуктів...
Необхідний мені продуктовий набір я набираю в продуктову корзину майже, як кажуть, на автоматі.
Також я завжди був впевнений у кількості продукту, що купується. Тобто я знав, що плачу певну суму за півлітра сметани, за літр кефіру і так далі. Зовсім випадково я звернув увагу на нинішні етикетки. Виявляється, все не так просто. Ті ж гроші я плачу за 400 гр. сметани, а в літровій пляшці кефіру налито 920 гр.
Я звернувся до свого знайомого, експерту ринку. Він пояснив, що таким чином утримується зростання цін. Принаймні, створюється видимість цінової стабільності.
На моє обурення він відповів жартом, мовляв, до продуктів треба ставиться з великою повагою. І що відтепер сміливо можна називати сметану сметанкою, а кефір кефірчіком. Хліб хлібцем, ми давно вже називаємо. Олександр Моцар, DELFI