Закон України «Про доступ до публічної інформації» повинен був, по суті, полегшити отримання громадянами інформації, що стосується використання бюджетних коштів. Однак, як показує практика, є сфери, куди не можна потикати ніс ні громадським організаціям, ні батькам. Адже мова йде про тендерні закупівлі продуктів для дитячих установ - садків і шкіл. Чим же там годують наших дітей?
Очевидно, чимало батьків, що здають гроші на шкільні обіди або тих, хто платить за перебування малюка в дитячому саду з власної кишені, частенько запитують: чи якісна їжа потрапляє в тарілку моїй дитині і почому відповідальні чиновники купують продукти, з яких складається дитяче меню. Центр політичних студій та аналітики промоніторив діяльність регіональних освітніх тендерних комітетів при обласних та міських управліннях освіти, які вели закупівлю продуктів харчування для шкіл і дитсадків. Ідея моніторингу полягала в тому, щоб порівняти закупівельні ціни з середньостатистичними в конкретному регіоні. Інформацію громадська організація намагалася зібрати шляхом оформлення інформаційних запитів в обласні держадміністрації, міські управління освіти і в обласні статуправління.
- Проведене дослідження показало, що органи місцевої влади часто ігнорують інформаційні запити, що стосуються тендерних процедур, тобто не бажають давати інформацію про використання бюджетних грошей, - говорить експерт Центру політичних студій та аналітики. - Тому в деяких областях нам так і не вдалося довідатися, почому ж все-таки були закуплені м'ясо, масло та інші продукти харчування для дитячих установ. У деяких областях чиновники оформляли відповіді на наші інформаційні запити не належним чином, ігноруючи вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Так, не дочекався «народний контроль» відповідей з Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Кіровоградської, Одеської, Черкаської, Чернівецької обласних держадміністрацій. Проігнорували інформаційні запити Запорізька, Сімферопольська, Харківська і Хмельницька міські ради. У місті Києві присвячувати в таємниці тендерних закупівель не побажали в Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Деснянському, Святошинському і Шевченківському районах. Тобто в шести районах з десяти! З статуправліннями співпраця склалася простіше. Відмахнулися від співпраці лише в Запорізькій та Хмельницькій областях.
Ще ряд «регіональних розпорядників інформації» надали громадськості або відповіді, оформлені неналежним чином, або надали інформацію не в повному обсязі, не вчасно або ж підготували безпідставні відмови. У цьому списку порушників закону виявилися: Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Львівська, Одеська, Харківська обласні держадміністрації та Київська міськдержадміністрація. А також міські ради у Вінниці, Львові, Херсоні, Полтаві та Сумах. З обласних ГУ статистики в цій категорії виявилися Дніпропетровськ, Донецьк та Луганськ.
Як бачимо, ігнорування законних вимог громадян на доступ до публічної інформації, скоріше, правило, ніж сумний виняток. Отримані ж відповіді і проведений порівняльний аналіз цін на продукти харчування в навчальних закладах з цінами, що існують в регіонах, дозволяють робити невтішні висновки: на тендерні закупівлі хтось добре гріє свої кишені.
Судіть самі. У Житомирі, наприклад, управління освіти провело тендер, за підсумками якого переможець наділений правом поставляти в школи м'ясо яловичини по 55,90 грн. за кілограм. У той же час, середньостатистична ціна по області складає 45,55 грн. / кг. Більше десяти гривень на 1 кг! Скільки ж переплатить держава за рік, якщо постачальник за такою ціною забезпечить всі школи області? У Миколаєві різниця між тендерною ціною і середньостатистичної становить 7,65 грн. (52,76 / 45,11). Рекордсменом, як не дивно, стала Чернігівська область. Тут фактично найдешевша в Україну яловичина в торговельній мережі, але на стіл у шкільні їдальні потрапляє найдорожча яловичина. Середньостатистична ціна на м'ясо яловичини в області складає 44 гривні 9 копійок за кілограм, а постачальник повезе її в школи за 55 гривень 27 копійок за кіло. Не менше накрутки і на курячому філе. У тому ж Житомирі, де середня ціна на куряче філе становить 24,26 грн. / кг, для шкіл його закуплять по 32,10 грн. / кг.
Судячи за даними моніторингу, у деяких регіонах існує пристойна різниця в закупівельних цінах на одну і ту ж групу товарів, закуплених обласним і міським управліннями освіти. Зокрема, Волинська область закупила для потреб шкіл, що знаходяться на балансі облдержадміністрації, м'ясо яловичини по 37,25 грн. / кг, а міське управління освіти у Луцьку (обласний центр Волинської області) примудрилося для своїх потреб закупити таке ж м'ясо майже на 8, 50 дорожче.
- Це свідчить про неефективне використання бюджетних коштів місцевими розпорядниками коштів в освітній галузі або ж про ознаки корупції в діяльності тендерних комітетів, - вважають аналітики Центру політичних студій та аналітики.
Не порадувала громадську організацію і підозріла «економія» бюджетних коштів при закупівлі продуктів харчування для шкіл. Наприклад, у Рівному в міські школи повезуть свинину, закуплену за 25,80 грн. / кг, тоді як середня ціна в місті на це м'ясо становить 41,61 грн. / кг.
- Ми вважаємо, що таке істотне заниження ціни наводить на підозру, що мають місце маніпуляції із заміною окремих продуктів на менш якісні, а це - пряма загроза здоров'ю дітей, - вважають у Центрі політичних студій та аналітики.
Особливо багато маніпуляцій можливо з вершковим маслом. Ціни на цей продукт навіть в межах одного регіону можуть відрізнятися один від одного в 1,5 рази. Так, за даними моніторингу, у Волинській області масло вершкове було куплено по 45 гривень за кілограм, а його середньостатистична ціна становить 58,75 грн. / кг. Якщо аналізувати ситуацію по містах, то в Ужгороді тендерна ціна на вершкове масло склала 39,68 грн. / кг, а середня в місті становить 62,59; в Чернівцях купили за 47,40, а середня - 67,56; в Івано-Франківську, відповідно, у школи відправили масло по 40 грн. за кг, а в місті продають майже за 60 грн. Напрошується неоднозначний висновок: на бутерброди дітям будуть намазувати ніяк не вершкове масло, а звичайний маргарин або так званий спред, який, погодьтеся, сильно відрізняється від вершкового масла корисністю.
Перевірити якість поставленого вершкового масла в шкільні їдальні експертам громадської організації не вдалося через відсутність відповідних лабораторій на місцях. Однак, проведення належної перевірки можуть вимагати батьки, звернувшись зі скаргами в певні інстанції.
Незважаючи на засекреченість результатів тендерних закупівель в багатьох регіонах, отримані результати моніторингу тож дають підстави вважати, що чиновники в нашій країні не гребують наживатися навіть на дітях.
- Я шокована результатами моніторингу, - коментує ситуацію голова підкомітету ВРУ з питань базової освіти Леся Оробець. - Економічного обґрунтування для такого розходження в цінах я не бачу. Не менше обурення викликають і спроби окремих чиновників приховати від громадськості тендерні документи. По кожному з оприлюднених фактів я направлю депутатське звернення в прокуратуру і Державну фінансову інспекцію України. Я вважаю, що чиновники, які наживаються на наших дітях, повинні сидіти у в'язниці, - переконана народний депутат.
У нас в країні вже багато мають сидіти у в'язниці. І не тільки за завищені ціни на м'ясо для шкіл. Але й за ігнорування Закону «Про доступ до публічної інформації». Інформація, здатна збурити громадськість, як і раніше ховається за сімома печатками. І навряд чи найближчим часом ми почуємо реакцію правоохоронної системи на дані оприлюдненого моніторингу цін на продукти дитячого харчування ...
Вікторія Владіна
|
