Зима тільки починається, незабаром дороги будуть покриті льодом. І ні пісок із сіллю, ні далеко не нешкідливі реагенти проблем не вирішать. У нас в місті льодом покриваються буквально всі пішохідні дороги - а значить вирішувати проблему потрібно своїми силами.
Почнемо з технічних засобів індивідуального захисту від ожеледиці. За десятиліття в народі винайшли ефективні способи поліпшити зчеплення підошов з дорогою. Пам'ятаєте розповідь Задорнова про дідуся, який прив'язував до взуття терки? Іноді цей метод всерйоз рекомендують для використання! Не можу судити про його ефективність, а от наклеювання на підошви наждачного паперу (на тканинній основі, паперова швидко розмокає) дуже допомагає в ожеледь. За відсутністю такої скористайтесь лейкопластиром. Мінус - тимчасово, плюс - завжди під рукою, і оновлювати таку наклейку хоч кожен день можна швидко і дешево. Також можна використовувати пористу гуму і поролон (але він набагато менш довговічний). Рекомендують і імпровізовані шипи з загнаних в підошву дрібних цвяхів або шурупів.
Втім, зараз необов'язково вирішувати проблеми «на коліні». Можна і придбати знімні накладки на взуття (зроблені з пористої гуми з шипами), і звернутися у взуттєву майстерню, де вам на підошви наклеять протиковзкі накладки.
Найкращим же засобом забезпечення безпеки, як звичайно, є розум.
Допоможе він, перш за все, при виборі зимового взуття. Якщо зручність і безпека важливі для вас, наявність неслизької підошви стане важливим критерієм при виборі взуття. Загалом вважається, що рифлена підошва безпечніше гладкої, м'яка краще жорсткої, а поліпропіленова ковзає менше, ніж гумова. Можна при купівлі провести по підошві пальцем, оцінюючи, чи легко ковзає ваша шкіра. Зверніть увагу на висоту, ширину, стійкість платформи або каблука. «Шпилькам» не місце на льоду, побережіть їх - а головне, власні ноги - до більш теплої пори року. Порівняйте кілька пар взуття і робіть висновки.
Проявіть розумну обережність: наприклад, йдіть не по тротуару, а по краю газону. Звичайно, і він буває вкритий льодом - якщо мороз ударив після сильного дощу або прорвало трубу (що буває не так уже й рідко). Тому, ступаючи на удаваний безпечним газон, в перший момент будьте обережні! А потім спокійно йдіть по засипаній снігом траві і землі. Якщо немає газону, в будь-якому випадку, краще триматися краю доріжки, там менше накатано.
За моїми спостереженнями, тротуарна плитка вже при перших заморозках покривається тонким шаром дуже підступного льоду. Товстий «старий» лід часто нерівний, горбистий і менш слизький, свіжа ж тонка плівка криги куди небезпечніше. Тому якщо є вибір: йти по плитці або по асфальту - на мій погляд, друге переважно.
Проте можна і потрібно навчитися ходити по льоду. Перш за все, розслабте і трохи зігніть ноги в колінах. Цим ви понизите центр ваги і додасте собі мобільності.
Часто рекомендують не відривати ніг від льоду, а ковзати короткими кроками. Інший варіант: перекочувати стопу з п'яти на носок, тримаючи центр ваги строго посередині. Не відштовхуйтеся від льоду (при цьому нога прослизає), а просто ставте стопу. Головне тут - не почати неконтрольовано ковзати.
По можливості дотримуйтеся за дерева, стіну, паркан. Уникайте місць, де є ризик впасти на гострі та виступаючі предмети: кут, край паркану, що стирчить із землі трубу, край бордюру ... Особливо небезпечні ділянки краще взагалі обійти, здоров'я дорожче. Не потрібно спускатися по крижаному схилу, якщо ж вибору немає - краще з'їхати сидячи, ніж розбити голову.
Ця рекомендація може здатися провокаційною - всі ми залежимо від думки оточуючих, боїмося здатися диваками. Особливо тим, хто боїться слід знати: послизнувшись і невдало впавши, можна не тільки покалічитися, а й загинути. Такий приклад, на жаль, відомий мені особисто. Молода гарна дівчина, високий каблук, ожеледь, бордюр тротуару ... «Швидка» запізнилася. Загалом, «думайте самі, вирішуйте самі»!
Тепер про те, як падати.
Зігнуті коліна роблять вас стійкіше і дозволяють зробити падіння контрольованим. При ходьбі зміщайте центр ваги трохи вперед, не допускайте падіння навзнак. Не тримайте руки в кишенях: це балансир при ходьбі і опора при падінні. Послизнувшись, не падайте, а осідайте, згинаючи коліна. Групуйтеся, зменшуйтеся, збирайтеся до центру! Перекат пом'якшить падіння. Не виставляйте прямі руки, лікті повинні бути зігнуті. Не виставляйте кулаки і пальці. Напевно багато хто бачив, як падають борці, ляскаючи про мат передпліччями і долонями. Зустрічний імпульс пом'якшує удар об поверхню, це потрібно використовувати. Тільки не бийтеся ліктями і колінами, плескати потрібно тієї поверхнею кінцівки, яка захищена м'язами: долонею, ребром долоні і бічною поверхнею передпліччя, тильною стороною передпліччя.
Найголовніше: берегти голову! Нахиліть її вперед і притисніть підборіддя до грудей, особливо при падіннях на спину і на бік. Якщо падіння неминуче, постарайтеся осісти на ногах, нахиляючись вперед і округляючи спину. Притисніть підборіддя, в момент зіткнення із землею хлопніть по ній руками назад і в сторони!
І постарайтеся впасти на бік, це в будь-якому разі краще, ніж на спину.
Здоров'я вам і вашим близьким!
|
