Проблема епідемії ВІЛ/СНІДу продовжує залишатись актуальною як в Україні, так і в цілому світі. Як не прикро, але Україна займає одне з перших місць в Європі за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції. За неофіційними даними сьогодні в Україні ВІЛ-інфікованими є понад 400 тисяч людей, що складає понад 1 % населення країни. Вітчизняні лікарі відкрито говорять, що СНІД в Україні вже давно сягнув масштабів епідемії і загрожує кожному громадянинові, незважаючи на його соціальний статус та середовище, у якому він проживає та працює.
Сьогодні у світі нараховується приблизно 47 мільйонів осіб, які хворі на СНІД. Що справді страшно, так це те, що лише одна людина з чотирьох знає, що живе з ВІЛ. В Україні тих, хто не знає або не хоче знати – більше... Переважна більшість людей, які інфіковані ВІЛ, – люди від 14 до 25 років. Кожного дня в Україні в середньому 50 чоловік дізнаються про те, що вони ВІЛ-інфіковані, і 8 людей щодня вмирає від СНІДу. У світі епідемія ВІЛ/СНІДу забрала життя більше ніж 25 мільйонів людей. Хіба це не аргумент, щоб переосмислити власну поведінку, відмовитися від ризикованих контактів і дій та стати уважнішим і турботливішим до власного життя і здоров'я?
ВІЛ-інфекція – захворювання, яке ослаблює імунітет людини, вражає переважно молодих людей. Головними чинниками розповсюдження ВІЛ серед молоді є вживання ін'єкційних наркотиків і незахищені статеві стосунки. Здавалося б, усе так просто: не вживати наркотики, використовувати під час сексу презервативи і зберігати відданість одному статевому партнеру (а в ідеалі – дошлюбну цнотливість і шлюбну вірність). Але насправді ми бачимо зовсім іншу картину: у свідомості багатьох молодих людей, особливо матеріально забезпечених, наркотики і секс – це синоніми понять "незалежність", "ризик", "сучасність", "задоволення", "самовираження"... Сучасна молодь шукає нових вражень і відчуттів, за що й розплачується СНІДом. В свою чергу, ланцюг епідемії розгортається далі: інфікований шприц з наркотиком іде по колу, інфікуються статеві партнери, народжуються ВІЛ-інфіковані діти...
Зусиллями державних і недержавних організацій чимало зроблено для подолання епідемії ВІЛ/ СНІДу та, незважаючи на це, СНІД і далі розповсюджується. Так, сьогодні в Україні вже стала доступною антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), яка хоч і не виліковує від ВІЛ-інфекції, але значно покращує стан життя ВІЛ-інфікованих на стадії СНІДу. Громадські організації проводять широку роботу щодо зменшення шкоди серед споживачів ін'єкційних наркотиків. І хоча зроблено багато, реалії сьогодення вимагають посилення уваги передусім держа¬ви до проблеми ВІЛ/СНІДу і залучення нових професійних та організаційних ресурсів.
Набагато простіше сприймати будь-яку проблему або хворобу на відстані. Ну, хворіють там у Африці на СНІД – хіба це нас стосується? Але коли біда стукається у твої двері або хоча б загрожує своєю присутністю, відношення до проблеми змінюється. А ще гірше,коли небезпека чатує поруч, а ти про неї навіть не здогадуєшся, бо не хочеш про неї чути або думаєш, що з тобою такого ніколи не трапиться.
От хіба пересічний житомирянин знає, що у його рідному місті лише офіційно зафіксовано 701 людину, яка у своєму тілі носить смертельний вірус? Лише цього року у Житомирі виявлено 76 "свіжих" випадків. Це люди, яких ми бачимо щодня, але нічого про них не знаємо... І це лише ті, у кого було виявлено ВІЛ під час проходження відповідного тесту. А хто з нас добровільно проходив тест на ВІЛ? Таких людей насправді мало. Багато хто боїться тестуватися, бо мав чи має свої "грішки", тому людина воліє краще жити комфортно, заспокоюючи себе, що вона здорова, ніж піти, перевіритися і, у разі чого, – дізнатися про свій позитивний статус.
Звичайно, краще, коли ВІЛ виявляється до того, коли хвороба дає про себе знати, – людина тоді ще може сподіватися на довге життя, яке їй забезпечить АРВ-терапія. З іншого боку, ця ж сама людина змінить свою поведінку, убезпечить рідних людей та оточуючих від можливого зараження. Якщо ж інфікований не здогадується про свій статус, а таких наразі більше, ніж вже виявлених, навіть страшно уявити, кільки горя він може заподіяти людям, з якими контактує. Це стосується як сексуальних контактів, так і побутових ситуацій.
Найбільш вразлива вікова категорія громадян – якраз люди молодого працездатного віку від 18 до 49 років, на долю яких припадає 80% усіх випадків зараження ВІЛ/СНІДом. Погано те, що 15% хворих – діти віком від 3 до 14 років. В обласній статистиці Житомир посідає перше місце за рівнем розповсюдженості та кількістю ВІЛ-інфікованих. Такий показник є прогнозованим, оскільки його забезпечує достатньо велика кількість населення, яке проживає у Житомирі, у порівнянні з іншими містами області.
Правда, за останні роки у обласного центру з'явився "конкурент" – стрімко зростає кількість виявлених ВІЛ-інфікованих у Коростишівському районі. Фахівці пояснюють це тим, що Коростишів, завдяки своїм гранітним кар'єрам, є найуспішнішим районом області за рівнем доходів населення – кількість мільйонерів, які сколотили капітал на камінні, там достатньо велика. Але, на жаль, ці багачі, які отримали "швидкі гроші", вже не знають, куди їх пристойно витратити, і дуже часто пускають їх на наркотики та блуд. Як результат – в районі високий рівень захворюваності на СНІД.
Щодо шляхів передачі вірусу, то 57% випадків – вживання наркотичних речовин шляхом ін'єкції, 27% – через статевий контакт, і 8% – "вертикальний" шлях, тобто передача ВІЛ-статусу від матері до дитини. З такими показниками Житомирська область займає 17 місце в "рейтингу" регіонів України за рівнем розповсюдженості та кількістю ВІЛ-інфікованих громадян.
Багато це чи мало – кожен вирішить сам. Зауважимо, що в області 5 039 осіб мають цю інфекцію, але це лише ті громадяни, які самі до нас звернулися та добровільно пройшли тест. Саме тому Всесвітня організація охорони здоров'я пропонує нам цю цифру помножити хоча б на 10! Саме тоді ми дізнаємось реальну кількість хворих в Україні. Якщо ж згадати той факт, що наша держава ще й займає «почесне» перше місце в Європі за розповсюдженістю підліткового алкоголізму та туберкульозу, можна констатувати, що у нас повним ходом йде виродження нації. Отож, українцям треба нарешті братися за голову і кардинально змінювати свій стиль життя, дотримуючись здорового його способу та безпечної соціальної поведінки.
Бердичівський анекдот:
В офицерское собрание вваливается в стельку пьяный поручик Ржевский и громко произносит:
- Господа! Я наставил всем вам рога!!!
Все в недоумении. Поручик разъясняет:
- Сегодня ночью, господа, я переспал с собственной женой!
|
