Напередодні виборів доводилося чути від посадовців запевнення про чесні вибори , що потрібно знаходити консенсус і всім разом іти до єдиної мети – забезпечення людям кращого життя. В унісон ці слова повторював і наш голова райдержадміністрації Сергій Петрович Поліщук, запевняючи, що кожен має право на вибір з якою політичною силою сповідуватися. Але чи так воно відбувається насправді?
Прикладом цього може служити різке погіршення стосунків між редактором газети і головою адміністрації після того, як очільнику району стало відомо, що керівника газети (позапартійний) Народна Партія висунула кандидатом у депутати до районної ради по Клітищенській сільській виборчій дільниці, звідки родом голова. Протягом агітаційного періоду не відбувалося жодної наради в райдержадміністрації, щоб не було «наїзду» на редакцію: то не там поставлена крапка або кома, то не вказано потрібного прізвища, відсутня фотографія посадової особи тощо. Правду кажучи, об’явився головний цензор газети. Будучи людиною толерантною, редактор не встрявав у перепалки – від них ніякої користі. Терпляче це все вислуховував, обробляв інформацію і намагався цивілізованим шляхом , на особистому прийомі дійти консенсусу у відповідності до законодавства. Враховуючи те, що Сергій Петрович обіймає посаду голови відносно недавно і не встиг вникнути в законодавство, яке регулює діяльність ЗМІ і взаємовідносини засобу інформації з райдержадміністрацією, редактор представляв витяги із законів.
Але з часом переконався, що закони не для таких. Ігноруються й рекомендації обладміністрації, обласної ради по підсумках обласної наради-семінару редакторів комунальних ЗМІ від 29 липня 2010 року, в яких чорним на білому написано: «Не допускати втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування в професійну організаційно-творчу діяльність засобів масової інформації та індивідуальну професійну діяльність журналістів, інші посягання на свободу інформаційної діяльності.»
А переповнив чашу терпіння автора цих рядків виступ Сергія Петровича на нараді 8 листопада, у присутності керівників організацій та установ райцентру. Протягом 15 хвилин, голова давав характеристику редактору. Добрався він і до «спідньої білизни», що не личить посадовцю такого рангу: « Видно цей редактор колоритна фігура, коли йому надають такі великі почесті. Чи то свідомо, чи ні, редактор став ще й зрадником. Небезпечний симптом…» Вилітали й інші слівця.
Це вже не перша спроба тиску в районі на непідвладні адміністрації структури. Першою була спроба «осідлати» прокуратуру. Але з цієї затії вийшов «пшик». Зараз відбувається спроба «осідлати» редактора. Побачимо, що з того вийде. А хто наступний?
На мою думку, у голови райдержадміністрації є більш нагальні проблеми ніж влаштовувати політичні розбірки з редактором. Каміння легше розкидати, як його потім збирати…
Станіслав Бездітко
Джерело «Нове Життя»
|
