Українські вчені вважають, що японських жінок чекає сплеск раку молочної залози.
Вміст радіоактивного йоду-131 в воді, яка виливається в Тихий океан з пошкодженої АЕС «Фукусіма-1», у сім з половиною мільйонів разів перевищує норму. Такі дані були встановлені після того, як 2 квітня фахівцями були взяті проби води для аналізу.
«Кіодо» інформує, що в даний момент на один кубічний сантиметр води доводиться 300 000 беккерелів йоду-131. Про те, наскільки це перевищує норму або необхідну кількість на кубічний сантиметр води, агентство не повідомляє. Японські фахівці заявляють, що радіоактивна вода розноситься океанськими течіями, в результаті чого рівень радіації швидко знижується, й серйозної загрози морській флорі і фауні немає.
Спочатку був йод-131
За останні два тижні ЗМІ все частіше пишуть про те, що сліди японського радіоактивного йоду-131 виявлені в різних країнах світу. У більшості випадків ця інформація реально підтверджена фахівцями. У найближчі від Японії країни - на тихоокеанське узбережжя Сполучених Штатів, в Південну Корею і Китай - радіоактивний йод-131 потрапив через океан і атмосферу, в центральну і європейську частини Росії, Україна, країни Євросоюзу - по повітрю.
Як кажуть українські вчені, які двадцять п'ять років спостерігають наслідки катастрофи на Чорнобильській атомній станції, нинішня концентрація радіоактивного йоду-131 в повітрі, ґрунті, воді за багато тисяч кілометрів від місця аварії не викликає особливого занепокоєння.
Щоправда, вони додають - що лише до пори до часу, якщо не вживати ніяких профілактичних заходів. Заступник генерального директора Українського наукового центру радіаційної медицини Дмитро Базіка заявляє про деяку стійку закономірність між радіаційним опроміненням населення і зростанням онкологічних захворювань. На прес-конференції в Києві він сказав, що цю сумну тенденцію можна простежити на прикладі захворювань різними формами раку щитовидної залози серед росіян, білорусів та українців після вибуху на Чорнобильській АЕС.
«Є радіологічні закономірності. Якщо спочатку був сплеск лейкемії і раку щитовидної залози, то обов'язково буде сплеск і інших ракових захворювань, - говорить доктор медичних наук, професор Дмитро Базіка. - Тому ми зараз повинні готуватися до збільшення частоти захворювань іншими раковими формами. У першу чергу, до зростання захворювань на рак легенів і нирок, рак молочної залози у жінок ».
Загадка на наступні чверть століття
Вчений, як і його інші колеги, що брали участь у прес-конференції, стверджують, що зростання числа захворювань цими видами раку слід очікувати в проміжку між тридцятьма-п'ятдесятьма роками після аварії на Чорнобильській станції. Їхні припущення стосуються здебільшого жителів Росії, Білорусі, України, ліквідаторів-чорнобильців. Про те, що чекає тих, хто пережив аварію на "Фукусіма-1», вчені прогнозують неохоче.
«Аварія на« Фукусіма-1 »показала різницю в способах реагування на критичні завдання. Японія засвоїла всі уроки - від бомбардувань Хіросіми і Нагасакі до Чорнобиля. На момент аварії уряд Японії мав 250 тисяч доз йодистого калію. Двісті тисяч доз було роздано в найперший період. Сподіваємося, що у населення Японії не буде такого драматичного зростання раку щитовидної залози, як це було серед росіян, білорусів, українців », - професор Дмитро Базіка.
Українські вчені говорять про необхідність максимального доступу громадськості до інформації, що стосується медичних наслідків впливу радіації на організм людини. Наприклад, до цих пір мало хто знав, що діти у віці від нуля до чотирнадцяти років, народжені на постраждалих від радіації територіях, в три-чотири рази частіше хворіють на рак щитовидної залози. «Для того щоб можна було займатися профілактикою та координувати науково-медичні та соціальні аспекти, потрібна гласність. Більшість проблем, які виникають і сьогодні, пов'язані з тим, що людей не інформували про ті проблеми, які їх будуть чекати після радіаційної катастрофи », - говорить один з учасників прес-конференції, віце-президент Національної академії медичних наук Валерій Запорожан.
Коли наука безсила?
«Проблема номер один - після аварії на Чорнобильській станції - це рак щитовидної залози, - зазначає академік, директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Микола Тронько. - Ми бачимо чітку залежність між зростанням кількості випадків захворювання на рак щитовидної залози та радіаційним навантаженням на організм. За час чорнобильської аварії був безпрецедентний викид радіації. Він склав сорок-п'ятдесят мільйонів кюрі. Який остаточний стан викиду ізотопів на «Фукусіма», ми поки не знаємо ».
Він говорить, що вчені Євросоюзу, Сполучених Штатів, України та Японії зараз намагаються знайти «нові маркери» - розробити комплексні програми для діагностики та попереднього аналізу онкологічних захворювань. Їх можна буде використовувати і для японців, що постраждали від викиду радіації на «Фукусіма-1». «Наш інститут веде таку роботу з першого дня чорнобильської катастрофи, з 1986 року. Ми проводимо величезну роботу із зарубіжними колегами щодо пошуку нових маркерів. Простіше кажучи, ми хочемо знайти той маркер, який дозволив би до появи клінічної симптоматики раку щитовидної залози зарахувати дану людину до групи високого ризику », - пояснює Голосу Америки Микола Тронько.
Академік Микола Тронько не говорить про те, чому за чверть століття наука не змогла знайти цей «маркер», хоча відзначає, що деякі аспекти розвитку онкологічних захворювань все ще залишаються загадкою медицини. «Якщо взяти українських дітей на момент аварії в 1986 році, яким сьогодні до сорока років, і тих, хто народився на кілька років раніше до аварії, то ми маємо різницю випадків онкозахворюваності у десятки разів. І все це за рахунок молодого покоління », - стверджує Микола Тронько.
|
