Мешканці мікрорайону Крошня в Житомирі вважають що Завод покрівельних та ізоляційних матеріалів отруює їм повітря.
Незважаючи на те, що на заводі відхрещуються від причетності до отруєння повітря їдкими викидами, місцеві жителі упевнені що джерело забруднення знаходиться саме на території цього заводу.
Кілька днів тому житель Крошні Володимир Смолькін звернувся до міської екоінспекції і до журналістів газети 20 хвилин зі скаргою на нестерпний сморід, що на протязі останніх чотирьох днів відчувається в будинку через завод, що працює неподалік.
Коли журналісти прибули на місце, запаху в повітрі вже практично не відчувалося. Керівництво підприємства повністю заперечує свою причетність до отруєння повітря. Мовляв, це все йде з сміттєзвалища, а завод не при чому.
- Тут міське звалище поруч, звідти і запах. Завод не має ніякого відношення. Ми зараз працюємо, але у нас все в рамках дозволеного і всі норми по екології ми виконуємо, - запевнив журналістів Володимир Шиман, головний інженер підприємства. - Нас постійно перевіряє санстанція, екоінспекція, роблять лабораторні аналізи. Тим більше що зараз же ніякого запаху немає.
Володимир Смолькін живе в цьому будинку більше 30 років. Каже, що чисте повітря в цьому районі - це завжди була проблема.
- Те, що міське звалище у нас постійно смердить, ми вже звикли. Я про це навіть не кажу, тут все одно нічого не зробиш, - говорить Володимир.
Однак, як тільки журналісти поїхали, район знову перетворився на "газову камеру". Володимир Смолькін зміг знайти джерело смороду.
- Ми почали шукати, звідки йде цей запах. І знайшли - на території заводу. Що вони там варять - невідомо. Але дим валив сильний.
Після цього, Володимир Смолькін звернувся з письмовою скаргою до в.о. начальника Держекологічної інспекції в Житомирській області Богдана Гнатюка.
Жители Крошни утверждают, что Завод кровельных материалов травит их зловонными выбросами
Жители микрорайона Крошня в Житомире считают что Завод кровельных и изоляционных материалов отравляет им воздух.
Несмотря на то, что на заводе открещиваются от причастности к отравлению воздуха едкими выбросами, местные жители уверены что источник загрязнения находится именно на территории этого завода.
Несколько дней назад житель Крошни Владимир Смолькин обратился в городскую экоинспекцию и к журналистам газеты 20 хвилин с жалобой на нестерпимую вонь, которая в течении последних четырех дней чувствуется в доме из-за завода, работающего неподалеку.
Когда журналисты прибыли на место, запаха в воздухе уже практически не ощущалось. Руководство предприятия полностью отрицает свою причастность к отравлению воздуха. Мол, это все идет с мусорной свалки, а завод не при чем.
- Здесь городская свалка рядом, оттуда и запах. Завод не имеет никакого отношения. Мы сейчас работаем, но у нас все в рамках дозволенного и все нормы по экологии мы выполняем, - заверил журналистов Владимир Шиман, главный инженер предприятия. - Нас постоянно проверяет санстанция, экоинспекция, делают лабораторные анализы. Тем более что сейчас же никакого запаха нет.
Владимир Смолькин живет в этом доме более 30 лет. Говорит, что чистый воздух в этом районе - это всегда была проблема.
- То, что городская свалка у нас постоянно воняет, мы уже привыкли. Я об этом даже не говорю, тут все равно ничего не сделаешь, - говорит Владимир.
Однако, как только журналисты уехали, район опять превратился в "газовую камеру". Владимир Смолькин смог найти источник зловония.
- Мы начали искать, откуда идет этот запах. И нашли - на территории завода. Что они там варят - неизвестно. Но дым валил сильный.
После этого, Владимир Смолькин обратился с письменной жалобой к и.о. начальника госэкологической инспекции в Житомирской области Богдану Гнатюку.
"З 4-го серпня 2012 кожен день в повітрі в нашому районі стоїть їдкий запах бітуму і смоли. Запах іде навіть вночі.
Під’їхавши на територію житомирський заводу покрівельних та ізоляційних матеріалів, який знаходиться за адресою м. Житомир вул. Танкістів 1, ми побачили працюючий цех з обрізаною трубою з якої йшов їдкий дим. Також дим йшов з криши - там якийсь вентиляційний отвір.
В результаті цих викидів не можливо дихати навіть на відстані 500-700 м від заводу. Діти не можуть гуляти на вулиці навіть в вечорі. Ми мусимо сидіти вдома в спеку за зачиненими вікнами. Просимо Вас розібратися чи є дозвіл у даного заводу і чи виконуються всі санітарні та екологічні норми."
|
Суспільство • 